Сторінки

пʼятниця, 7 вересня 2012 р.

Іванна Галиненко. Пером пам’яті


Іванна ГАЛИНЕНКО

Пером пам'яті

Вийшла друком у Житомирі книга «Не­вимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи». Видало цю збірку до 55-ої річниці від народження майстра слова Міжнародне поетичне братство Юрка Ґудзя, а впо­рядкував матеріал поет і видавець Олег Левченко. Більшість статей у «Невимовному» належать відомим письменни­кам, художникам, журналістам. Інфор­мація віднаходилася в бібліотеках, жур­налах і газетах 90-их років минулого століття. Спогади, поезії, листи, ре­цензії, написані як за життя поета, чия доля тісно пов'язана з Житомиром і селом Немильнею Новоград-Волинсь­кого району, так і після його трагічної смерті в розквіті літ, дозволяють чита­чеві осягнути складний шлях письменника-філософа, особливості його твор­чості.
Серед опублікованих статей і рецензій – чимало тих, які побачили свого часу світ на сторінках «Житомирщини». Їх авторижурналісти Ігор Ліберда, Ірина Шевченко, Галина Малин, Аліна Шавловська, а також наші дописувачі Марія Рудак, Аліна Дембіцька. Представлено в «Невимовному» і публікації з інших жи­томирських видань, присвячені поету. Прем'єра книги відбулася на щорічно­му поетичному святі «Липневий янгол», яке пройшло в рідному селі ҐудзяНемильні. З виданням ознайомилися зем­ляки письменника, літератори й нау­ковці та мистецька молодь з Києва, Львова, Житомира. В селі готуються відкрити музей поета, збирають матеріали для експозиції, тож «Невимовне», без сумніву, прикрасить її. До речі, про книгу вже довідалися в Канаді й там­тешні шанувальники художнього слова невдовзі ознайомляться з нею.

Галиненко І. Пером пам'яті // Житомирщина, 13 липня 2012. – С.11.


понеділок, 3 вересня 2012 р.

Юрко Ґудзь із активістами "Народного руху" несе плакат "Вічна пам’ять жертвам голодомору, замордованим, убієнним, загиблим"


Фото початку 90-х рр. Юрко Ґудзь із активістами "Народного руху" несе плакат "Вічна пам’ять жертвам голодомору, замордованим, убієнним, загиблим". Юрко Ґудзь тримає плакат над словом "пам’ять". Світлина з архіву В’ячеслава Діхтієвського.