Вероніка Кавун. Зламаний янгол

Вероніка КАВУН
ЗЛАМАНИЙ ЯНГОЛ*

Зламаний янгол,
Розтрощений німб,
Полатані крила.
Він – як вицвіла фреска
На іконостасі гріхів,
Де кожен має своє обличчя
На будь-яку оказію.
Поламаний янгол.
Його вдягають
На зневірену душу,
Як замучений міллю светр,
А потім знову кидають у шафу –
На чорний день.
Тільки всі вони чомусь
Вицвілі і сірі.
А ночами
Поламаний янгол
Стукає у брами чужих снів,
Та сторожі його не пускають,
Мовляв, не заважай!
І він засинає
Під іржавими залізними ґратами,
Щоразу забуваючи помолитись,
Та йому прощається,
Бо він –
Зламаний янгол,
Поламаний янгол...

Кавун В. Зламаний янгол // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002

* Цей вірш-передчуття було написано в Америці незадовго до трагічної загибелі Ю.Ґудзя.