Хома БРУС
«Логомахія»
Поезія Юрка Ґудзя (або як він сам називає її – сіленціографія) – це тексти-тихотворіння, де поряд зі словом не меншу роль відіграють паузи між словами, зони мовчання в самому слові, його ритмопорухи, організовані в певний хронотоп (часопростір), в якому засобом вислову стають знаки мовчання, мовні маргіналії; крапки, коми, апострофи, титли, дво- і трикрапки ets..
При відтворенні сілеціографічних текстів за допомогою друкарської машинки оригіналом стає лише другий екземпляр машинопису – на ньому (відсутність копірки обов’язкова) залишаються одні білі знаки, відтиснуті крізь першу сторінку з чорними знаками. Тут: кожен жест, кожен порух, кожен дотик на поверхні письма залишає свій слід-ідентифікат, відповідно до реально здійсненого (невидимого) в часопросторі друкованої сторінки зусилля...
Сілентивна поезія як різновид сучасного трансававґарду спирається на досвід атональної музики, на окремі звершення православного ісихазму – аскези мовчальництва, безмовного внутрішнього промовляння, всіх їхніх спроб хоча б наблизитись до невимовного...
Брус Хома. Післямова // У кн.: Ґудзь Ю. Боротьба з хворим янголом. – К.: Голос громадянина, 1997. – 77 с. – Бібліотечка сучасної української поезії
Немає коментарів:
Дописати коментар