Надія Миколайчук. Юрко Ґудзь про картини художниці

Моя Душа у вирій скоро відліта...

Як казав мій друг сердечний Юрко Гудзь " поет, що уже пішов з життя" у " Пейзажі недовтіленному в птаха" - присвяченному мені художниці аматорці Надії Миколайчук (Сиротюк)... і " сьогодні ",- я раптом зрозумів: мені приснилася любов, останній день, і звільнення, і смерть... і я ще встиг до твого доторкнутися обличчя.(Із книги "Знаки білої крові"). Так і я вже встигла прожити весну свого життя, і літо,а вже і осінь на моїм обличчі спочиває... Душа ж моя з картинами моїми вже зрослася, а картини крила відростили. Я хочу любов свою, що до рідної неньки України душа моя плекає, і з вами люди розділити. Юрко Гудзь так і назвав свій вірш : "Картини Надії Миколайчук".
**
Насіння сонне сноведінь осінніх
У літо темряву сліпого лона,
Щоб проросло твоє спасіння
у кольорах самотньо-синіх
Не поспішай обітниці давати,
Що будеш жити так, як треба:
Кохання з ночі не впускати,
З обіймів вириватись в небо!
Душа повернеться до птахів,
До квітів і сумних ворожок,
А ти все будеш цілу зиму
Її вже з вирію чекати...
Насіння сонне сноведінь осінніх
У літо темряву сліпого лона,
Щоб проросло твоє спасіння
У кольорах самотньо - синіх...

Миколайчук Надія. 2009 рік

Тетянич Юрій (псевдонім Юрка Ґудзя). Про творчість Надії Миколайчук, Людмили Миколайчук (Бигич) // Україна. – №38, грудень 1992 року. – С.12 13