У Житомирі на будинку, де жив талановитий український поет, прозаїк, есеїст і художник Юрій Гудзь (на восьмі роковини з дня його трагічної загибелі) відкрили меморіальну дошку. Майстер є лауреатом Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, висувався на здобуття Шевченківської премії, задовго до 2004 році в збірці «Барикади на хресті» описав сцени, які багато хто вважає пророцтвом подій помаранчевої революції. Художник загинув за досі не з’ясованих обставин. Особливо багато зусиль до вшанування пам’яті непересічного митця доклала голова творчої спілки «Поетичне братство імені Юрія Гудзя» Марія Рудак, яка відзначила, що за життя поета вийшло лише п’ять його книжок, тому варто видати якнайбільше його творів, рукописи яких зберігаються в Житомирському літературному та деяких інших музеях. А письменник Григорій Цимбалюк наголосив, що поступово ми вчимося гідно шанувати власних героїв і творців, що є головною передумовою успішного становлення держави. ...В пролозі до своєї збірки «Postscriptum до мовчання», виданій у 1990 році в Канаді Юрко Гудзь писав:
Наші слова лиш postscriptum.
Все ще можливо
Світ не завершено.
Джерело: Костюкевич В. Postscriptum на стіні // «День» №46, середа, 17 березня 2010 // http://www.day.kiev.ua/293716
Братство Юрка Ґудзя – це не лише конкретні прізвища, за якими стоять відомі люди, що не тільки через літературу та мистецтво причетні до Юрка - це всі ті, хто не забуває і зберігає, примножує та різнобічно культивує пам’ять про нього. Керівник блоґу: Олег Левченко oleg_levchenko@ukr.net
Немає коментарів:
Дописати коментар