Нещодавно в Житомирі на розі вулиць Малої Бер¬дичівської та Театральної відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки письменнику, філософу, естету, маляру Юрку Ґудзю, якого у мистецьких колах називали «останнім мандрівнім дяком української літе¬ратури». Народився він у селі Немильня, що у Новоград-Воликському районі, там і похований на сільсько¬му цвинтарі.
Гроші збиралися си¬лами поетичного братства імені Ю. Ґудзя, Будинок-гуртожиток, на якому розміщено пам'ят¬ну дошку, вибрано не випад¬ково, у ньому митець жив з 1988 по 1990 роки.
– Відкриття дошки – це не єдине, що ми планує¬мо зробити, – ділиться пла¬нами голова поетичного братства імені Ю. Ґудзя Марія Андріївна Рудак. – Нам ще дозволено зробити у його хаті український му¬зей. З Житомиром Ґудзя по¬в'язує дуже багато. Зав¬дання нашого братства –пропагувати творчість Юрка Ґудзя. На сьогодні вже є п'ять виданих книг письменника, серед них «Postscriptum до мовчання» (цю збірку роздавали при¬сутнім – прим, авт.), яка двадцять років пролежала у Львівській бібліотеці, і нарешті ми п'ятсот екзем¬плярів доставили сюди. У день народження Юрка Ґудзя на батьківщині по¬ета ми проводимо літе¬ратурні читання «Липне¬вий янгол». З'їжджається багато людей, там пре¬красна природа.
Незважаючи на хо¬лод, на відкриття пам'ят¬ної дошки письменника зійшлися науковці, митці і літературознавці Жито¬мира. Серед них і голо¬ва Житомирської облас¬ної творчої молодіжної організації Мистецька ґільдія «Неабищо» Тетяна Шабодей.
– Я зацікавилась творчістю Юрка Ґудзя дуже давно. Тоді я була ще зовсім не знайома ні з мистецькою ґільдією «Неабищо», ні з Ґудзем як митцем. Він був одно¬сельцем мого батька з села Немильня Новоград-Волинського райо¬ну, де пройшло моє ди¬тинство. Тому і не дивно, що цей поет мені такий близький. Одна з найк¬ращих книжок – «Не-Ми» написана на основі вра¬жень від села Немильня. Цей твір такий теплий і яскравий. Чим привертає увагу поезія і проза Ю. Ґудзя? Думаю, щирістю у кожному його творі. Творча молодь повинна брати приклад з митця. Я б творчість Юрка Гудзя охарактеризувала сло¬вами «щирість», «українізованість» і «відвертість».
Сподіваємось, що житомиряни не будуть байдужі до творчості лю¬дини, яку так багато всього пов'язувало з на¬шим краєм. А поетично¬му братству імені Ю. Ґуд¬зя бажаємо розквіту і нових кроків до вшану¬вання імені цього митця.
Щоб земляки знали // Пульс-Норма, №11, 18 березня 2010.