Сторінки

пʼятниця, 25 лютого 2011 р.

Стаття: В Житомирі вшанували пам'ять Юрка Ґудзя

В Житомирі вшанували пам'ять Юрка Ґудзя

«Ти запитуєш у мене, чи зосталася на підвіконні нашої кімнати ( «нашої» ? на кілька днів останньої зими минулого тисячоліття ) глиняна пташка, що так терпляче крізь біле марево замерзлого вікна очікувала нашого приходу…» Це уривок з поеми «Барикади на Хресті» Юрка Ґудзя - поета, прозаїка, драматурга, есеїста, публіциста, художника, філософа і, за словами його друзів, щирого товариша, якому, на жаль, не судилося довго топтати ряст.

В повних сорок п’ять за трагічних і нез’ясованих обставин Юрко покинув цей світ… Матеріально… Але духовно ще живе… Живе у власній творчості, у пам’яті своїх друзів, які й організували вечір вшанування Юрія Ґудзя, що пройшов 22 лютого, в день річниці поховань письменника, в Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці.

Народився Юрій Петрович Ґудзь в селі Немильна Новоград-Волинського району на Житомирщині. Але, дивується голова житомирського поетичного братства імені Юрка Ґудзя, місцева поетеса й подруга письменника Марія Рудак, «Івано-Франківщина його краще знає, ніж Житомирщина, Рівненщина гордиться тим, що в сусідній бласті був такий поет», в літературі відомий і як Юрій Тетянич, Хома Брус, Хома Брут.

Перше широке визнання письменник і філософ Юрко Ґудзь отримав після здобуття двох зарубіжних літературних премій, згодом став Огієнківським лауреатом, а його книга «Барикади на Хресті» тернопільського видавництва «Джура» відзначена всеукраїнським рейтингом серед чотирнадцяти найкращих видань за 2009 рік у жанрі сучасної української прози.

Марія Рудак тішилась, що в день вшанування світлої пам’яті Юрка ряди в залі рясніли людьми, серед яких чимало молоді. Учениці Озерненської гімназії Дар’я та Олександра з душею прочитали вірші Юрія Петровича, а ще зовсім юна Олена розповіла про враження від досліджень творчості письменника.

Цього року Юркові Ґудзю виповнилося б 55. До ювілею прозаїка та поета має побачити світ чотирьохсотсторінкова книга «Юрко про нас і ми про Юрка». А ще друзі письменника щиро сподіваються, що їм вдасться створити музей, в якому вічно житиме пам'ять про митця, багатогранну особистість і добру людину - Юрія Петровича Ґудзя.

Джерело: В Житомирі вшанували пам'ять Юрка Ґудзя http://merkury.com.ua/istoria/1450-v-zhitomir-vshanuvali-pamyat-yurka-udzya.html

2 коментарі:

  1. У статті зазначено мало з того, що дійсно відбувалося на цьому заході. Не зазначено учасників заходу: Василя Врублевського, Марію Рудак, Олега Левченка, Людмилу Покотило, Олена Силко, Віталія Правдицького, Олександра Сопронюка – публіциста, головного редактора газети «Слово», м. Київ; Володимира Студінського – однокурсника Ю.Ґудзя, доктора історичних наук, м. Київ; Дмитра Кравця – викладача Рівненського державного гуманітарного університету; Анатолій М. Шевчук – засновник фестивалю-конкурсу молодих поетів Житомирщини пам’яті Юрка Ґудзя «Клекотень осені»; Вікторію Сасовську – ученицю Озерненської школи, що написала роботу «Феномен мовчання крізь призму ісихазму в поетичній творчості Юрка Ґудзя» (2010; учасників театру літературно-мистецього журналу «Філео+Лоґос»: Літгурт «КВartА», м. Житомир, який складають Олександр Трохимчук, Марія Єнжиєвська, Катерина Марчук, Ольга Расовська – представили драматично-апокрифічну поему Юрка Ґудзя «Мандри мандрагори»; Галина Левченко, Юлія Вербило, Лесик Панасюк, Юлія Карпова тощо. Захід супроводжували світлини, картини, репродукції у форматі слайд-шоу. Допущено помилку "юна Олена розповіла про враження від досліджень творчості письменника" мало б бути Вікторія (Вікторія Сасовська). Прикро, що такі недостатні пишуться статті :( Головне, що пишуться :) і пам’ять Юрка не забувається!

    ВідповістиВидалити
  2. До речі драматично-апокрифічна поема Юрка Ґудзя «Мандри мандрагори», що представив Літгурт «КВartА» (Олександр Трохимчук, Марія Єнжиєвська, Катерина Марчук, Ольга Расовська) був озвучений зі сцени вперше за всю історію проведення подібних заходів.

    ВідповістиВидалити