Братство Юрка Ґудзя – це не лише конкретні прізвища, за якими стоять відомі люди, що не тільки через літературу та мистецтво причетні до Юрка - це всі ті, хто не забуває і зберігає, примножує та різнобічно культивує пам’ять про нього. Керівник блоґу: Олег Левченко oleg_levchenko@ukr.net
Сторінки
▼
четвер, 30 червня 2011 р.
Літературні читання "Липневий янгол - 2011"
Виїзд автобусом з м. Житомир: Житомирська обласна державна адміністрація (ліве крило, під аркою) о 9:00. Контактний тел.: 0412-553231 Олег Левченко
Була весна. Нема весни, ні коней карих. Лиш без середньої струни висить гітара Ю.Гудзь
Стоїть стривожене село. В нім дім осиротілий. Так ніби все, що там було малюнок застарілий. Але в уяві бачу я садок.В нім батько й мати натруджені, як вся рідня, не звиклі спочивати, в труді.До берега город і мЕжі срібно-рОсі. Картопля зацвіла, горох. Вниз - верби яснокосі схилили коси до води - так місяця вітають. Ще так далеко до біди. Та мабуть про те... знають. Ото ж стрічають чемно так зеленим чистим вбрАнням дітей, що лізуть через мак до них, як бджілки ранні. І стежка, що біжить до ніг, теплом їх зустрічає. А он Юрко по ній побіг, сестру застерігає: - Дай руку, Раєчко.Поглянь он там у житі боком сидить Русалка.Така рань, вона ж вже зирить оком!..
Так ніби вчора все було: його весна,його село...
Була весна.Нема весни. Немає коней карих. Лиш без середньої струни висить,мовчить гітара... Тетяна Сливко
Була весна.
ВідповістиВидалитиНема весни,
ні коней карих.
Лиш без середньої струни
висить гітара
Ю.Гудзь
Стоїть стривожене село.
В нім дім осиротілий.
Так ніби все, що там було
малюнок застарілий.
Але в уяві бачу я
садок.В нім батько й мати
натруджені, як вся рідня,
не звиклі спочивати,
в труді.До берега город
і мЕжі срібно-рОсі.
Картопля зацвіла, горох.
Вниз - верби яснокосі
схилили коси до води -
так місяця вітають.
Ще так далеко до біди.
Та мабуть про те... знають.
Ото ж стрічають чемно так
зеленим чистим вбрАнням
дітей, що лізуть через мак
до них, як бджілки ранні.
І стежка, що біжить до ніг,
теплом їх зустрічає.
А он Юрко по ній побіг,
сестру застерігає:
- Дай руку, Раєчко.Поглянь
он там у житі боком
сидить Русалка.Така рань,
вона ж вже зирить оком!..
Так ніби вчора все було:
його весна,його село...
Була весна.Нема весни.
Немає коней карих.
Лиш без середньої струни
висить,мовчить гітара...
Тетяна Сливко