Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

вівторок, 29 червня 2010 р.

Анонс. Поетичні читання "Липневий янгол - 2010"

У четвер, 1 липня поточного року відбудуться поетичні читання "Липневий янгол".

Місце проведення: м. Новоград-Волинський

Маршрут пролягатиме через с. Немильня - батьківщину Юрка Ґудзя.

Місце зустрічі для тих, хто хоче долучитися до гурту:

м.Житомир // о 9:00 // від лівого крила будинку облдержадміністрації (під аркою) // автобус "на всіх вистачить"!

ЗАПРОШУЄМО ВСІХ!

середу, 16 червня 2010 р.

Склад Міжнародного поетичного братства імені Юрка Ґудзя

Анатолій Ковтонюк - керівник інтернет-центру ІАТР, однокурсник Юрка Ґудзя (м.Житомир).Анатолій Сірик - письменник, критик, лауреат міжнародних літературних премій (м.Житомир).Анатолій Шевчук - мистецтвознавець (м.Житомир). Богдан Ґудзь - студент політехнічного університету, син Юрія Ґудзя (м.Київ). Валентина Соболь - професор (м.Варшава, Польща). Ванда Чайковська – доцент, викладач Житомирського держуніверситету. Василь Ванчура - директор видавництва «Джура» (м.Тернопіль). Василь Врублевський – начальник управління культури та туризму Житомирської облдержадміністрації  Василь Ґабор - видавець, письменник (м.Львів). Вероніка Кавун - поетеса, член Національної спілки письменників України (м.Львів). Віктор Гончарук - заступник голови Новоград-Волинської районної ради (Житомирська область). Вікторія Дем - композитор та драматург (м.Житомир). Володимир Даниленко - письменник (м.Київ). Володимир Савченко - режисер, заслужений діяч мистецтв України (м.Житомир).Володимир Черемін - художник (с.Петрівці, Полтавська обл.) Галина Кавун - журналіст, поетеса, лауреат Міжнародної літературної премії імені Валентина Грабовського (м.Житомир). Георгій Мокрицький - краєзнавець, директор видавництва «Волинь» (м.Житомир). Григорій Цимбалюк - письменник, редактор журналу «Світло спілкування». Дмитро Кравець - професор Рівненського гуманітарного університету. Ельвіра Радченко - заступник голови поетичного братства імені Юрія Ґудзя (м.Житомир).. Євген Концевич - письменник, кавалер ордена «За мужність», лауреат Всеукраїнських літературних премій (м.Житомир). Інна Власенко - журналіст (м.Житомир). Ірина Остапчук - заступник начальника управління по пресі Житомирської облдержадміністрації. Лариса Бойко - співачка, композитор (м.Житомир). Леся Ґудзь – письменниця, журналіст газети «Лесин край» (м.Новоград-Волинський). Людмила Журавська - краєзнавець (м.Житомир). Людмила Залізко - голова Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області. Людмила Покотило - співачка, викладач Житомирського училища культури імені І.Огієнка. Марія Масловська – старший викладач, викладач Житомирського держуніверситету. Марія Розбіцька - поетеса, лауреат Міжнародних літературних премій імені Олеся Гончара та Валентина Грабовського (м.Житомир). Марія Рудак - поетеса, голова братства. Марія Сокуляк - поетеса (м.Брешія, Італія). Михайло Сидоржевський - головний редактор «Української літературної газети». Надія Миколайчук - художниця (м.Київ)Ніла Зборовська - письменниця, літературознавець (м.Київ). Олег Левченко - письменник та режисер (м.Житомир). Олександр Сопронюк - головний редактор газети «Слово» (м.Київ). Ольга Карагедова - літературознавець (м.Житомир). Отець Богдан Бойко - настоятель Житомирського Свято-Михайлівського собору, лауреат Міжнародної премії імені Івана Огієнка. Петро Сорока - професор, письменник (м.Тернопіль). Раїса Ґудзь - океанолог, сестра Юрія Ґудзя (м.Торонто, Канада). Раїса Тхорук - викладач Рівненського гуманітарного університету. Світлана Штатська - поетеса, голова літературного об'єднання імені Михайла Клименка (м.Житомир). Сергій Черевко - журналіст (м.Житомир). Тетяна Гоша - журналіст (м.Житомир). Тетяна Пишнюк - поетеса, головний спеціаліст Міністерства освіти України (м.Київ).Тетяна Чеброва - художниця (м.Київ) Тетяна Шабодей - поетеса, голова ЖОМТО Мистецька ґільдія «Неабищо». Юрій Камишний - заслужений художник України, лауреат міжнародних премій імені Миколи Реріха, Івана Огієнка, Лесі Українки (м.Житомир). Та багато-багато інших, хто береже та примножує пам’ять про Юрка.

Олексій Кавун. Вшанували пам'ять літератора


Олексій КАВУН 
ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ЛІТЕРАТОРА

В Житомирі відкрито пам'ятну дошку на будинку, в якому протягом деякого часу жив Юрко Ґудзь. Коли заходить про нього мова, його друзі до визначень поет, прозаїк, есеїст, публіцист, художник, філософ додають: і прос¬то хороший друг. А ще в мистецьких колах його називають останнім мандрівним дяком україн¬ської літератури. Досить сказати, що дошку прикріплено до будинку гуртожитку: Юрко Ґудзь ніколи не переймався побутовими проблемами, був далекий від жи¬тейської суєти – думав тільки про творчість. Так, ніби знав, ще часу йому відведено небагато: вісім років тому його знайшли на одній з центральних вулиць об¬ласного центру з проломленим черепом...
Перше широке визнання письменник отримав після здобуття двох зарубіжних літературних премій, згодом став Огієнківським лауреатом. Проте глибша оцінка його літературного дороб¬ку ще попереду. Лише зараз із тим, що він написав, може познайомитися широкий загал читачів. Книга Юрія Ґудзя «Барикади на Хресті» Тернопільського видавництва «Джура» відзначена всеукраїнським рейтингом серед найкращих видань за 2009 рік у жанрі сучасної української прози. 
Житомирська область. 
На знімку: голова братства імені Юрка Ґудзя Марія Рудак.
Фото автора.


Кавун О. Вшанували пам'ять літератора // Голос України, №45, 13 березня 2010. – С.11

Щоб земляки знали


Нещодавно в Житомирі на розі вулиць Малої Бер¬дичівської та Театральної відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки письменнику, філософу, естету, маляру Юрку Ґудзю, якого у мистецьких колах називали «останнім мандрівнім дяком української літе¬ратури». Народився він у селі Немильня, що у Новоград-Воликському районі, там і похований на сільсько¬му цвинтарі.
Гроші збиралися си¬лами поетичного братства імені Ю. Ґудзя, Будинок-гуртожиток, на якому розміщено пам'ят¬ну дошку, вибрано не випад¬ково, у ньому митець жив з 1988 по 1990 роки.
– Відкриття дошки – це не єдине, що ми планує¬мо зробити, – ділиться пла¬нами голова поетичного братства імені Ю. Ґудзя Марія Андріївна Рудак. – Нам ще дозволено зробити у його хаті український му¬зей. З Житомиром Ґудзя по¬в'язує дуже багато. Зав¬дання нашого братства –пропагувати творчість Юрка Ґудзя. На сьогодні вже є п'ять виданих книг письменника, серед них «Postscriptum до мовчання» (цю збірку роздавали при¬сутнім – прим, авт.), яка двадцять років пролежала у Львівській бібліотеці, і нарешті ми п'ятсот екзем¬плярів доставили сюди. У день народження Юрка Ґудзя на батьківщині по¬ета ми проводимо літе¬ратурні читання «Липне¬вий янгол». З'їжджається багато людей, там пре¬красна природа.
Незважаючи на хо¬лод, на відкриття пам'ят¬ної дошки письменника зійшлися науковці, митці і літературознавці Жито¬мира. Серед них і голо¬ва Житомирської облас¬ної творчої молодіжної організації Мистецька ґільдія «Неабищо» Тетяна Шабодей.
– Я зацікавилась творчістю Юрка Ґудзя дуже давно. Тоді я була ще зовсім не знайома ні з мистецькою ґільдією «Неабищо», ні з Ґудзем як митцем. Він був одно¬сельцем мого батька з села Немильня Новоград-Волинського райо¬ну, де пройшло моє ди¬тинство. Тому і не дивно, що цей поет мені такий близький. Одна з найк¬ращих книжок – «Не-Ми» написана на основі вра¬жень від села Немильня. Цей твір такий теплий і яскравий. Чим привертає увагу поезія і проза Ю. Ґудзя? Думаю, щирістю у кожному його творі. Творча молодь повинна брати приклад з митця. Я б творчість Юрка Гудзя охарактеризувала сло¬вами «щирість», «українізованість» і «відвертість».
Сподіваємось, що житомиряни не будуть байдужі до творчості лю¬дини, яку так багато всього пов'язувало з на¬шим краєм. А поетично¬му братству імені Ю. Ґуд¬зя бажаємо розквіту і нових кроків до вшану¬вання імені цього митця.

Щоб земляки знали // Пульс-Норма, №11, 18 березня 2010.

Валерій Костюкевич. Postscriptum на стіні


Валерій КОСТЮКЕВИЧ
POSTSCRIPTUM НА СТІНІ

У Житомирі на будинку, де жив талановитий український поет, прозаїк, есеїст і художник Юрій Ґудзь (на восьмі роковини з дня його трагічної загибелі) відкрили меморіальну дошку. Майстер є лауреатом Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, висувався на здобуття Шевченківської премії, задовго до 2004 році в збірці «Барикади на Хресті» описав сцени, які багато хто вважає пророцтвом подій помаранчевої революції. Художник загинув за досі не з’ясованих обставин. Особливо багато зусиль до вшанування пам’яті непересічного митця доклала голова творчої спілки «Поетичне братство імені Юрія Ґудзя» Марія Рудак, яка відзначила, що за життя поета вийшло лише п’ять його книжок, тому варто видати якнайбільше його творів, рукописи яких зберігаються в Житомирському літературному та деяких інших музеях. А письменник Григорій Цимбалюк наголосив, що поступово ми вчимося гідно шанувати власних героїв і творців, що є головною передумовою успішного становлення держави. ...В пролозі до своєї збірки «Postscriptum до мовчання», виданій у 1990 році в Канаді Юрко Ґудзь писав:
Наші слова лиш postscriptum.
Все ще можливо
Світ не завершено.

Костюкевич В. Postscriptum на стіні // «День» №46, 17 березня 2010. – С.7 // http://www.day.kiev.ua/293716

вівторок, 15 червня 2010 р.

Іван Гоцалюк. Наш "неземний" земляк


Іван ГОЦАЛЮК
Знімок Петра Тарасюка

НАШ "НЕЗЕМНИЙ" ЗЕМЛЯК

У Житомирі відбулося відкриття меморіальної дошки літератору Юркові Ґудзю.
Минулого тижня у Житомирі за участю представників культурної громадськості і шанувальників письменної художньої творчості відбулося урочисто-пам'ятне від¬криття меморіальної дошки самобутньому талановито¬му літератору Юркові Ґудзю.
Вона встановлена на багатоповерховому будинку, що на розі вулиць Театральна і Мала Бердичівська. Встановлона завдяки старанням поетичного братства імені Юрка Ґудзя, яке очолює житомирська поетеса Марія Рудак.
Чорногранітна дошка, на якій викарбувано портрет зовсім молодого чоло¬віка з пильним і водночас сумним по¬глядом, засвідчує: «У цьому будинку в 1988-1990 роках жив відомий український поет, прозаїк, художник Ґудзь Юрій Петрович». Як бачимо, прожив тут недовго. Бо на цьому білому світі він не пере¬ймався постійним пристанищем і облаш¬туванням власного життя, а зосереджува¬вся на формуванні, впорядкуванні й викладі на папері своїх творчих задумів, визначенні сутності цьогочасного непро¬стого життя. Як сказав у виступі на цій події житомирський літератор і мистецтвознавець Анатолій Шевчук, Юрко Ґудзь жив позачасом. Тож не сприймався і в радян¬ській, і в пострадянській системі. Його перша значуща збірка поезій «Postscriptum до мовчання" вийшла 1990 року в канад¬ському місті Торонто. Після здобуття двох зарубіжних премій за свою творчість цей наш, як сказала Марія Рудак, незе¬мний земляк на своїй Батьківщині став Огієнківським лауреатом. Та, на жаль, дуже рано загинув від жорстоких рук якогось бузувіра - холодної пори 2002 року молодого поета знайшли у дворі поблизу центральної вулиці Київська з проламаним черепом.
Нозітленною пам'яттю Юрку Ґудзю стала випущена у світ тернопільським видавництвом "Джура" книжка його творів. Всеукраїнським видавничим рейтингом 2009 року включено до спи¬ску найкращих видань у жанрі сучасної української прози.

Гоцалюк І. Наш "неземний" земляк // Інтерес, №11, 17 березня 2010. – С.2

Аліна Шавловська. Пам'яті «липневого янгола»


Аліна ШАВЛОВСЬКА.
Фото Михайла П'ЄХА.


На розі ву¬лиць Малої Бердичівської та Театральної в Житомирі, на будівлі гурто¬житку автодорожнього ко¬леджу, відбу¬лося відкриття меморіальної дошки нашому земляку, по¬ету, прозаїку та художнику Юрку Ґудзю, який трагічно загинув вісім років тому.
З цієї нагоди зібралися ша¬ну вальники творчості мит¬ця, літерату¬рознавці, представники інтелігенції міста. Голов¬ний редактор журналу «Світло спілкування» Григорій Цимбалюк висловив надію, що ця подія дасть поштовх до більш глибокого вивчення творчої спадщини письменника.
Голова поетичного братства імені Юрія Ґудзя, житомирсь¬ка поетеса Марія Рудак (на знімку) подякувала всім, хто допомагав встановлювати пам'ятну дошку. Марія Андріїв¬на також розповіла про роботу братства, що діє вже чоти¬ри роки. Зокрема, про те, що на день народження поета, 1 липня, члени братства відвідують батьківщину Юрія Ґуд¬зя (село Немильню Новоград-Волинського району), де про¬водять щорічні поетичні читання «Липневий янгол».

Шавловська А. Пам'яті «липневого янгола» // Житомирщина, 23 березня 2010. – С.6

Пам'яті Юрка Ґудзя




На перехресті вулиць Театральної та Малої Бердичівської відкрито меморіальну дошку, присвячену Юркові Гудзю
Холодний вітер не зміг змусити розійтися людей, які 11 березня о 14-тій годині зібралися на перехресті вулиць Театральної та Ма¬лої Бердичівської. Літерато¬ри, поети, просто небайдужі люди, які пам'ятають нашо¬го видатного земляка Юрка Ґудзя. Поет, драматург, фі¬лософ - людина, до якої тягнулися всі літератори-початківці Житомира наприкінці 80-х - на початку 90-х років... Він загинув за трагічних нез'ясованих об¬ставин у віці 46 років, але досі живе у наших серцях.

Пам'яті Юрка Ґудзя // Возрождение Житомира, №7, 16 марта 2010. – С.2