Marko Robert Stech. Symbols of Transformation

Марко Стех. Хто хоче відродитися, мусить померти

Марко СТЕХ

Хто хоче відродитися, мусить померти

(Юрій Андрухович, Валерій Шевчук, Іздрик, Юрко Ґудзь)

Марко Стех. Хто хоче відродитися, мусить померти // Критика, березень 1999. - С.17-21

Володимир Студінський. Межа Юрка Ґудзя. Газета "Соборна площа", м. Малин

Володимир Студінський, м. Малин

(спеціально для «Соборної площі»)

Межа Юрка Ґудзя

Його не можна вважати стопроцентним малинчанином, але разом з тим Малин у житті одного з найталановитіших українських письменників кінця ХХ – початку ХХІ століття Юрка Ґудзя відіграв певну роль. Він деякий час вчився у Малинському лісотехнікумі, потім часто приїжджав сюди в справах. Можливо наше місто й стало тою відправною точкою, з якої пролягла його дорога в літературу…

«В шістнадцять років, на Різдво

я добирався до свого села

І мерз на нічних вокзалах

Києва, Малина й Звягля.

Згорнувшись в бублик,

На дерев'яній лаві

від холоду не міг заснути,

а крізь важку дрімоту

вчувався безнадійний запах

гарячих дерунів...»

У кожної людини є своя Межа. І не лише як пограниччя чи лінія, що ділить території або світи, а й як вузька цілинна смужка між полями Життя та Всесвітом, що водночас є тою польовою стежкою власного життя чи його шляхом… Кожен з нас живе на межі чогось і має свою межу-територію земного буття, де працює і вирощує врожай власних зусиль і намагань, де шукає і влаштовує себе у часопросторі.

«Додому все ніяк не доберуся.

Отож і думаю —

моя періодична безпритульність

перетворилась в правило життя, —

І не лише мого: здається,

цілий світ ночує на вокзалі

І біля втомленого діда

дрімає чорний пес.

... А, може, справді, марна справа

у невлаштованому світі

влаштовувать своє життя?

Та скоро ранок...

Пожалілись — і далі помандруєм,

аж поки люди на землі

не віднайдуть свій спільний дім.

А біля них — і я зігріюсь...»

Юрко народився на Звягельщині – благодатній землі, що дала світові Лесю Українку. Можливо, у своєму рідному Немильнянському лісі він у дитинстві розмовляв з Мавкою чи грав на сопілці разом із Лукашем, або ж купався в молочних хвилях Случі разом із русалками… Хто зна?!. Та його любов до природи, до лісу зокрема, була якоюсь особливою.

Із щоденникових записів (мова оригіналу збережена):

«7/IX-83. Севастополь.

С этой высоты лес был как пышная пятнистая пена, как огромная, на весь мир, рыхлая губка, как животное, которое затаилось когда-то в ожидании, а потом заснуло и проросло грубым мохом. Как бесформенная маска, скрывающая лицо, которого еще никто не видел… Вот я очень давно думал о лесе, спорил о нем, видел его в своих снах, но я даже не подозревал, что он существует в действительности…»

Тому й не дивно, що після закінчення восьмого класу в рідному селі Немильні Юрко Ґудзь вступає до Малинського лісотехнікуму. Саме ліс для нього був певним простором мандрів, уяви, пошуків та романтики.

«У темряву осіннього притулку,

в порожню хату біля лісу

я повернувся знов.

Під стріхою знайшовши ключ,

повільно двері відімкнув.

Аж відсахнувсь —

дві чорні тіні кинулись до мене,

холодний помах крил

ударив різко по обличчю...

Я довго-довго тут не був,

чиясь душа чекала тут на мене...»

Або ж рядки із іншої поезії:

«Очі згубились

в чорному лісі,

Місяць скотився

з небес.

Шурхоти, шерехи,

в листі,

Осінь стомилась,

як пес,

і прилягла...»

Та найулюбленішою порою року Юрка Ґудзя, який народився в зеніті літа і на межі півріч – 1 липня 1956 року, була… зима. У книзі «Замовляння невидимих крил» він пише: «На першій сторінці округлим дитячим почерком виведено єдину фразу: "Зима — наймилосердніша пора року..." Далі — нема нічого, лише чисті, ще незаповнені сторінки білого завіконного поля...   Я знову заплющую очі: ще мить і на внутрішній поверхні моїх повік з'являться невидимі на папері знаки: гієрогліфи, літери, незнайомі слова... Я мушу встигнути їх прочитати... Бо ж кожна зима — то відлік нового часу, що починається і завершується теплим дотиком Твоїх долонь...»

Зима як чистий аркуш паперу на якому починає писатись новий текст часопростору і життя.

«Удвох з великою зимою

Живем в безмовності.

Нема думок, ні почуттів.

Одне бажання: стати полем,

Прикритись снігом до весни».

І не виключено, що саме зимового ранку 1972 року (а зима того разу була сніжною) Юрко вирішив розпочати писати новий текст свого життя: залишити навчання у Малині і вступити до Київського геологорозвідувального технікуму. Манили мандри не лише у просторі, а й в часі… Саме геологія здавалась тою наукою, яка розкривала таємниці минулого життя у Всесвіті. Та було ще одне захоплення – історія. В дитинстві він мріяв стати вчителем і викладати, як і його мама, в школі саме цей предмет. Тому, вже після строкової служби в лавах радянської армії, куди Юрко був призваний після закінчення геологорозвідувального технікуму, він вступив на історичний факультет Київського педагогічного інституту. Вивчення історії давало йому відчуття зв’язку Часу і бути на Межі великого поля історії. Якось у своєму щоденнику він занотував: «600 років тому на полі Куликовім, біля Дону і Непрядви вирішувалась і моя з вами доля».

Саме розірваність часопростору на Межі і здавалось Юркові чи не найбільшим випробуванням, бо «…боляче жити на світі, в якому розірвано єдиний час існування, й людина мусить страждати окремо в минулому, майбутньому, нині...».

Тому прагнення з’єднати ці три виміри  були чи не головним завданням Юрка. Проте, страждань і болю від цього прагнення не меншало. Відповіді на одні питання породжували інші, що вимагало дальшого і глибшого обробітку своєї Межі та подолання шляху до пізнання. І як сказано у «Біблії»: «Бо при многості мудрості множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...».

Часом здається, що ця біль веде до Бога, до Істини… Дорога, що лежить на Межі Любові… Адже Бог і є Істиною та Любов’ю…

«Спочатку Бог зліпив жінку,

а потім чоловіка.

Вони глянули одне на одного

і засміялись. Згодом

їх відіслали в світ.

Тисячоліття відгули,

всі розійшлись,

лише слова зостались:

... а ще будете разом

у тихій пам'яті Бога».

У пам’яті Бога залишаємось ми всі, але не кожен залишається пам’яттю, що є Межею. В одних вона закінчується з фізичною смертю, а в інших вона розпочинає лише своє продовження в Духовності. У пролозі до однієї із своїх книг Юрко Ґудзь написав: «На паперті зруйнованої церкви я побачив сиву згорблену жінку. Вона підвела голову й повільно перехрестила мене рукою, схожою на чорний корінь мандрагори. Розгублений не знав що їй відповісти, якими саме словами і що покласти в порожні долоні. Жінка уважно дивилася крізь мене. Раптом я щось пригадав, і дивуючись самому собі, заплакав. Жінка десь щезла, розтанула в темряві. Розмова тільки починалася, поряд з мовчанням про невимовне — наші слова лиш postscriptum. Все ще можливо. Світ не завершено».

…Він пішов із життя якось несподівано швидко і дико несправедливо на Межі часового балансу – 20.02.2002… Пішов так, аби залишатись постійно тут серед Людей, на Землі та в «тихій пам’яті Бога»…  

Володимир Студінський. Межа Юрка Ґудзя // Соборна площа, 19 квітня 2013. - С.1,9

Міська влада оголосила конкурс для обдарованої молоді на отримання гранту мера Житомира

Міська влада оголосила черговий конкурс, приз – грант від мера Житомира у розмірі 10 тис.грн.

 Відповідне повідомлення опубліковане на офіційному сайті Житомирської мерії.

«Грант може одержати член молодіжної, дитячої громадської організації. Для одержання гранту претендент не пізніше 20 серпня 2013 року подає до управління у справах сім'ї, молоді та спорту Житомирської міської ради заяву, до якої додаються такі документи: опис проекту; кошторис витрат, пов’язаних з реалізацією проекту (сума кошторису не повинна перевищувати 10400 грн.); характеристика на претендента на здобуття гранту від громадської організації; на менше двох рекомендаційних листів спеціалістів, фахівців галузі, в якій реалізується проект», - йдеться в оголошенні про конкурс.

Розгляд заявок, конкурсний відбір і висунення претендентів на отримання гранту здійснює експертна рада, яку очолює заступник мера Олександр Бочковський.

«З урахуванням рекомендацій експертної ради, проекти-переможці визначаються розпорядженням міського голови. Питання про призначення грантів розглядається один раз на рік до 1 вересня», - інформує міська влада.

Як повідомляв Житомир.info, у 2012 році грант в розмірі 10 тис.грн. на реалізацію власного проекту отримав поет та мистецтвознавець Олег Левченко – мер Володимир Дебой привітав переможця конкурсу під час урочистостей з нагоди Дня міста. За грантові кошти Олег Левченко видав книгу «Набережна під скелями», до якої увійшли статті, твори, рецензії, інтерв'ю, листи відомого українського письменника, житомирянина Юрія Ґудзя.

Джерело: http://www.zhitomir.info/news_120169.html

        

Марія Хімич. «Отак і живемо, любителі шампанського марки «іх штербе»

«Отак і живемо, любителі шампанського марки «іх штербе»

Коли мій чоловік, який є дуже далеким від літературної тусовки та всього, що з нею пов’язане, зайшов до прес-центру міської ради, де відбувалася репрезентація книжки «Ґудзь Ю. П.: «Набережна під скелями», то, як він зізнався, першою його реакцією було засміятися, а наступною – втекти звідти.

Я не сумніваюся ні секунди, що він швидше б за все накивав би п’ятами. І це зовсім не образа вельмишановним організаторам цього значного в культурному житті Житомира заходу.

Це – нормальна реакція простого українця, який переймається не високими духовними матеріями, пафосом та красивими словами, а як прогодувати свою сім’ю та сплатити за комунальні послуги, щоб часом не приїхали спокійні крем’яхи в службовій автівці та не відімкнули рідну оселю від благ цивілізації (і який вважає, що за кошти, витрачені на оздоблення і оснащення прес-центру міської ради, ліпше було б придбати нові парти для школи в селі Немильня, де жив Юрко).

А що ж ви хотіли?

В Житомирі новинками літератури цікавляться лише представники освіти, журналісти (якщо це інформпривід), письменники та веселі активні бабусі, яких 21 лютого у приміщенні прес-центру було чимало.

Ось для них книжка «Набережна під скелями», під яскравою психоделічною обкладинкою якої зібрано художні твори, статті, рецензії, інтерв’ю, листи, малюнки, фотодокументи відомого уродженця житомирського краю Юрка Ґудзя, – справжній смаколик та тонкий делікатес.

І, мабуть, це символічно, що видання книжки стало можливим завдяки отриманню її упорядником, Олегом Левченком, ґранту Житомирського міського голови для обдарованої молоді у 2012 році. Міській, та й обласній теж, владі давно потрібно було звернути увагу на письменника, чиє ім’я, будьте певні, ще прогримить далеко за межі України.

І хай ця книжка має невеликий наклад у 500 примірників

Для нашого міста це вже вагомий крок уперед, тим паче, що свого часу чекають й інші, поки що не опубліковані твори Ґудзя…

Під час репрезентації з вуст колишнього однокурсника Юрка Ґудзя Володимира Студінського (цей поважний пан має чимало престижних відзнак, проте воліє скромно про них мовчати) пролунала пропозиція створити в Житомирі премію імені Ґудзя в кількох номінаціях.

Заступник міського голови Олександр Бочковський висловив свою підтримку цієї ідеї.

Що ж, поживемо-побачимо, чи отримає «столиця Житомирщини» нову престижну премію. Гадаю, браття журналісти не полінуються простежити за цим…

І, насамкінець, маленький штрих: моя мама, зателефонувавши мені сьогодні ввечері, попросила передати книжку Юрка Ґудзя для її брата, мого дядька, звичайного собі пенсіонера з міста Бердичева. Він дуже зацікавився цим письменником, не дарма ж у Житомирі так багато про нього говорять…

Джерело:

http://reporter.zt.ua/news/10089-otak-i-zhyvemo-liubyteli-shampanskoho-marky-ikh-shterbe

Відбулась презентація книги статей Юрка Ґудзя «Набережна під скелями»

Відбулась презентація книги статей Юрка Ґудзя «Набережна під скелями»
2013.02.21 15:18
Сьогодні, 21 лютого 2013 року, у прес-центрі міської ради відбулась презентація книги статей, творів, рецензій, інтерв’ю, листів відомого українського письменника, житомирянина Юрка Ґудзя. Видання книги стало можливим завдяки отриманню Олегом Левченком, упорядником книги, ґранту Житомирського міського голови для обдарованої молоді у 2012 році.

(Житомирська міськрада)

Читать полную новость "Відбулась презентація книги статей Юрка Гудзя «Набережна під скелями»"http://www.ukr.net/news/v_dbulas_prezentac_ja_knigi_statej_jurka_gudzja_naberezhna_p_d_skeljami-18586275-1.html

У Житомирі відбулась презентація книги статей Юрка Ґудзя «Набережна під скелями»

У Житомирі відбулась презентація книги статей Юрка Ґудзя «Набережна під скелями»

15:30 21.02.2013

Сьогодні, 21 лютого 2013 року, у прес-центрі міської ради відбулась презентація книги статей, творів, рецензій, інтерв’ю, листів відомого українського письменника, житомирянина Юрка Ґудзя. Видання книги стало можливим завдяки отриманню Олегом Левченком, упорядником книги, ґранту Житомирського міського голови для обдарованої молоді у 2012 році.

Презентація видання під головуванням заступника міського голови Олександра Бочковського зібрала разом творчу інтелігенцію Житомира: письменників, друзів Юрка Ґудзя, викладачів Житомирського державного університету ім. І.Франка та поціновувачів творчості письменника.

«Ґрант Житомирського міського голови покликаний сприяти розвитку талановитої молоді та формування любові до Житомира. Я переконаний, що такі видання зміцнюватимуть авторитет міста, як малої батьківщини геніїв літератури, науки, спорту», - переконаний заступник міського голови Олександр Бочковський.

До книги увійшли художні твори, переклади, статті, рецензії, інтерв’ю, листи письменника. Частина матеріалів була зібрана із різних регіональних та всеукраїнських періодичних видань, інша частина є результатом роботи з рукописним та друкованим архівом письменника.

Упорядник книги Олег Левченко подякував організаторам презентації за допомогу у створенні книги та наголосив, що видання «Набережна під скелями» окреслює величезний пласт життя письменника та його бачення навколишнього світу.

«В кількох рядках його твору можна впізнати цілий світ», - наголосила Марчук Катерина, поетеса, переможець конкурсу «Клекотень осені – 2012», поціновувачка творчості Юрка Ґудзя.

Начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту міської ради Олена Сарно повідомила, що у 2013 році також буде проведено конкурс на отримання ґранту Житомирського міського голови для обдарованої молоді. Детальна інформація про умови конкурсу буде оприлюднена на сайті міської ради.

Джерело: http://www.0412.ua/news/276970