Сторінки

субота, 31 січня 2009 р.

Леся Лисенко. Пам’яті Юрка Ґудзя

Леся ЛИСЕНКО

ПАМ’ЯТІ ЮРКА ҐУДЗЯ

Острів безсоння у повені ночі:
зітхнеш – а повітря як лід.
Темряви хвиля холодна шепоче –
її не перейдеш у брід.

Стиснене серце, зціплене слово
і думка в лещатах у туги.
Дійсність відвіяно вже як полову.
Вслухаюсь в мовчання друга.

Друже мій дальній, друже Ду Фу!
Існуєш в мовчанні? Мовчи ж.
Не вбгати ніколи в життя чи строфу
до болю довершений вірш…

Березень 2002 р.

Лисенко Л. Пам’яті Юрка Ґудзя // Лiтература плюс. – № 1 (44), 2003 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар