Олексій Кавун. Барикади слова і думки

Олексій КАВУН

БАРИКАДИ СЛОВА І ДУМКИ

«Не бійтеся загинуть молодими! Сташніше – прижиттєво вмерти...» – ці слова з поеми Юрка Ґудзя «Барикади на Хресті» могли б слугувати епіграфом до вистави театру одного актора, що відбулася в актовому залі Житомирської обласної наукової бібліотеки. Поставив її керівник Мистецької ґільдії «Неабищо» Олег Левченко, використавши також вірші із збірки «Боротьба з хворим янголом». Цей захід члени молодіжного об’єднання приурочили до 48-го дня народження поета, прозаїка, есеїста, який трагічно пішов із життя взимку 2002 року. Видали вони й саму поему, використавши вже звичну для ґільдії форму – складень, адже грошей для друкування книг нема. «Хрест» (київський сленг) – це Хрещатик, а твори Юрка Ґудзя – то болючі роздуми мандрівного філософа наших днів про те, хто ж насправді божевільний у цьому світі, де «...вожді, засліплені міражами влади, влада, засліплена міражами держави, держава, засліплена міражами вождів...» Але, хоч «Ми тільки відгомін майбутніх партитур німих оркестрів» – «треба йти, дорога мусить жити і після нас». Свою поезію Юрко Ґудзь називав сіленціографією, бо це – тексти-тихотворіння, де поряд зі словами не меншу роль відіграють паузи, зони мовчання.
Житомир

Кавун О. Барикади слова і думки // Голос України, 23 липня 2004.