Ірена РАДЗИВІЛЛ
NAME
Марія
Магдалина
малює мандалу
на чийомусь дощі сподівань
і сліз серця
за невідомим
однойменним
Андруховичу
...Він був схожий
на Christus’a
у терновому вінку
непорозумінь світу
об ґрати
військовости
і таємниці
на Воскресіння плоті
а Безсмертя Духу
і свічок
що попри ясне палання
на необтесаних дошках
не згоряють
до скону
а до скронь
прикладені квіти –
подарунки Воскреслого
кожному
з Дітей –
замість віночків –
Веснянки
** // **
...Самітня постать
з крилами темного одягу
не розчиняючись
долучалася до натовпу перехожих
й артерій-вулиць
міста Його життя.
Він такий схожий на Христа...
Ще й досі
І через 40
І по п’ятидесяти
Днях
Століттях
У лункому сірому просторі
Zoepolis’a.
Ми його, наразі,
починаємо розуміти
тільки тому
(дивна схожість!)
як втратив його світ.
А дивне вчування
і відчуття.
А думка б’ється незламно
безугавно крізь все:
ми всі не пропустили крізь власне
(чи то не помітили?)
Друге Пришестя.
Радзивілл І. Name. ...Самітня постать… // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002
Немає коментарів:
Дописати коментар