Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

субота, 31 січня 2009 р.

Ірена Радзивілл. Name

Ірена РАДЗИВІЛЛ
NAME

Марія
Магдалина
малює мандалу
на чийомусь дощі сподівань
і сліз серця
за невідомим
однойменним
Андруховичу
...Він був схожий
на Christus’a
у терновому вінку
непорозумінь світу
об ґрати
військовости
і таємниці
на Воскресіння плоті
а Безсмертя Духу
і свічок
що попри ясне палання
на необтесаних дошках
не згоряють
до скону
а до скронь
прикладені квіти –
подарунки Воскреслого
кожному
з Дітей –
замість віночків –
Веснянки

** // **
...Самітня постать
з крилами темного одягу
не розчиняючись
долучалася до натовпу перехожих
й артерій-вулиць
міста Його життя.
Він такий схожий на Христа...
Ще й досі
І через 40
І по п’ятидесяти
Днях
Століттях
У лункому сірому просторі
Zoepolis’a.
Ми його, наразі,
починаємо розуміти
тільки тому
(дивна схожість!)
як втратив його світ.
А дивне вчування
і відчуття.
А думка б’ється незламно
безугавно крізь все:
ми всі не пропустили крізь власне
(чи то не помітили?)
Друге Пришестя.

Радзивілл І. Name. ...Самітня постать… // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002

Немає коментарів:

Дописати коментар