Анатолій М. Шевчук. [Рубрика: Поетичний простір. Юрко Ґудзь]

Но фото: Анатолій М. Шевчук та Ванда Чайковська вивчають мистецьку спадщину Юрка в с.Немильня, 2007 р.

Анатолій М. ШЕВЧУК

(Рубрика ПОЕТИЧНИЙ ПРОСТІР. Юрко Ґудзь)

Одного зимового вечора, напередодні своєї рокованої смерті, до мене завітав Юрко Ґудзь. Пригадується, мовилося про молодь, про її позицію. Безперечно: мої песимістичні сумніви з приводу повсякденної байдужості нашого студентства до України злютували шля-хетного літератора, бунтарного Юрка Ґудзя. Він заспокою-вав мене, казав, що ми мало спілкуємося з молоддю, яка вже «всотала в себе європейські підходи до життя, їм лише потрі-бен добрий сучасний керманич-ідеолог». І вже перед тим, як іти до хати, Юрко зашаріло мовив до мене: «Пане Анатолію, я написав одну річ... Я хотів, аби Ви з дру-жиною прочитали».
Із чорного портфеля він дістав целофанового пакунка – по-клав на столі.
До цього був «Post Scriptum. До мовчання». Цієї ночі постали «Барикади на Хресті».
За тиждень Юрко знову завітав до нас – мав мистецьку зустріч з молодою чистою гімназією. Не-зашорений. Не-надуманий. Не-їхній: не-«правітєльствєнний».
Я сказав: «Не розумію, як Ви могли відчути бунтарно-піднесений дух українців – саме на Хресті. Хай читають люди. І ця нещасна влада, що не чує і не бачить націю!».
Юрко був чемний: «Зрозуміла річ: Хрест – це Хрещатик... Тільки кияни мені сказали, що в поемі дуже багато крові...». ...11-м днем лютого 2003 року Юрка Ґудзя, одного з найці-кавіших письменників кінцем XX століття, сучасні «одморозки» цілеспрямовано забили у дворі Житомирського військ-комату. Письменника замордували в місті, у якому він учив хлопців і дівчат: викладав їм літературу, горнув до рідного слова, давав перед очі і до серця Україну... Рукопис зостався в моєму архіві. Світлий баченик. Глибинний провидець. Мучило. Боліло. Кричало. Нарешті затихло. Смертю.
Андрій Савенець, письменник-перекладач, та графік Микола Соболівський, докторант пластичних мистецтв Європейсько-го колегіуму польських і українських університетів (м. Люблин), стали до справи, аби видрукувати й подати українсько-му народові Юрків мистецький талант – поему «Барикади на Хресті».

Історик мистецтва, фундатор Центру мистецтвознавчих
та етнографічних досліджень Житомирщини.

Шевчук А.М. [Рубрика: Поетичний простір. Юрко Ґудзь] // Артанія, 2006. – С.7
http://artanija.com/yurko-gudz