Біографія Юрка Ґудзя

БІОГРАФІЯ ЮРКА ҐУДЗЯ

Юрко Ґудзь (Юрій Петрович Гудзь) - поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ і просто хороший друг.
Народився в с.Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у неповних сорок шість років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі (1.VII.1956 - 20.II.2002).

Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут.


Закінчив восьмирічну школу в рідному с.Немильня. Відслужив у збройних силах Радянського Союзу.

Навчався у Київському геологорозвідувальному технікумі, Київському педінституті ім. Горького (нині Київський державний університет ім. М.Драгоманова) (1978-83).
Працював геологом-розвідником, вчителем історії, географії та малювання у школах Київської та Житомирської областей,

з 1986-го по 1988-ий рік працював молодшим науковим співробітником Музею народної архітектури та побуту України, заступником директора у Музеї сучасного образотворчого мистецтва (с. Кмитів, Коростишівський р-н Житомирської обл.),
нiчним сторожем в кардiологiчному санаторiї “Ворзель”, в редакціях журналів “Авжеж!” (заступником редактора, 1990-1992), “Слово і час” (1993), “Косень” (редактором відділу поезії, 1999-2002), газет “Голос громадянина” та “Зарубіжна література”, у видавництвах “Фоліо” та “Джура” (2000-2002).
Членство в Національній спілці письменників України (Житомирське відділення, 1991) та Асоціації письменників України (Київське відділення). В минулому член Українського культурологічного клубу (1990). Вів власні літературні засідання в м.Житомир (вересень-листопад 2001).
На фото Олена Лудченко, Олег Левченко, Оксана Демінцева, Юрко Гудзь, Тетяна Пишнюк.

Заступник голови Житомирського обласного відділення Національної спілки письменників України (2001-2002). Головував Житомирським обласним літературним об’єднанням ім. Бориса Тена (2001-2002).
Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник “Української реконкісти”.
Співпрацював з “Ярою Мистецькою групою театру-студії Ля Мама в Нью-Йорку”. Займався поетичними імпровізаціями в театрі-студії "Будьмо" (там ставилася п’єса Олега Лишеги “Друже Лі Бо, брате Ду Фу”, 1992). Призер фестивалю авторської пісні "Оберіг" (Київ, 1993). Був учасником об'єднання Центр Сучасної драматургії Анатолія Дяченка (1993-1995). Засновник „Лаврської школи”, під яким Юрко Ґудзь об’єднав поезію Олега Лишеги, Івана Семененка, Миколи Воробйова на спільному поетичному вечорі (1993). У 1994 р. посів третє місце в конкурсі молодої прози, що проводився у м. Львові. Був претендентом на літературну премію “Благовіст” від Національної спілки письменників України. Переміг в одному з конкурсів на олюднення пам’ятників тоталітарного мистецтва.

Відзначений преміями Міжнародного поетичного конкурсу в м. Тріуджіо (Італія, 1994); фундацією ім. Є. Бачинського “У свічаді слова” (США, 1997), Всеукраїнською ім. І.Огієнка в галузі літератури за книги прози "Не-ми" та "Ісихія" (Україна, 2001).


Книгу новел і оповідань Ю. Ґудзя “Замовляння невидимих крил” за результатами анкетування критиків, яке щорічно проводить журнал “Слово і час”, було визнано кращою книгою прози 2001 року.
Автор поетичних книжок “Postscriptum до мовчання" (Торонто: Бескид 1990)

, “Маленький концерт для самотнього Хронопа”. (Київ: Молодь, 1991), “Боротьба з хворим янголом” (Київ: Голос громадянина, 1997),

журнальних публікацій романів “Не-ми”, “Ісихія” (Кур’єр Кривбасу, 1998.-N6,7, 2000.-N8,12; 2001.-N6.),

книги прози “Замовляння невидимих крил” (Тернопіль, Джура, 2001)

Також публікувався у часописах “Авжеж!”, “Світо-Вид” , “Двін”, “Дніпро” , “Art Line”, “Українські проблеми”, “Артанія”, “Хроніка-2000”,

“Косень”.

У колективних виданнях “Вітрила-86” , “Десять українських поетів / Десять українських прозаїків”,

“Вечеря на дванадцять персон”,

"Антологія української поезії другої половини ХХ сторіччя", в "Антології світової літературно-критичної думки ХХ ст" опубліковано переклад Юрка Гудзя «Від твору до тексту» Ролана Барта .

З 1991 по 2002 про Юрка Ґудзя писали Володимир Даниленко,

Валентин Грабовський, Василь Врублевський, Ніла Зборовська, Леонід Череватенко, Василь Ґабор, Лесь Герасимчук, Євген Концевич,

Ольга Різниченко, Петро Сорока тощо.
Не з’явилися друком: повiсть “Дембельський альбом” (1973), збірки віршів “Вишивки, хронотопи, без” (1992) та “Знаки білої крови” (Житомир: Авжеж!, 1993), роман “Сердце Мангупа” (у дві руки із Т.Чебровою), поема “Барикади на Хресті”, залишились неопублікованими нотатки на берегах книжок.

Біографічний момент із оповідання «Йоля»: "Знайти роботу довго не вдавалося. Вернутися в школу, де колись відпрацював повних три роки, я не міг. Хоча й скучив за дітьми, і хотілося знову почути їх, але від однієї думки, що знову прийдеться спілкуватися з Гогами і Магогами райосвіти, нудотна безвихідь міцною клешнею стискувала мої нутрощі. Та й поза тим, я відчував, що втомився від людей, від їхньої грубої кількості, яка поглинала кожну нову окрему якість... Тому й шукав якоїсь посади за межами будь-яких дружніх колективів: сторожа, наприклад, чи двірника. Допоміг випадок. Зустрівши якось знайомого медбрата, я дізнався від нього, що в штаті лікарні (тієї самої, де витримав недавно курс лікування від нав'язливих ідей загальної справедливости) звільнилося місце кочегара. Той, як то кажуть, згорів на посту — ґеґнувся від надмірної дози мелясової сивухи. Я й ризикнув запропонувати свої послуги..."



Картини Юрка Гудзя. Часопис "Україна", грудень 1992 р.





КАРТИНИ ЮРКА ГУДЗЯ

























БІОГРАФІЯ

Юрко Ґудзь (Юрій Петрович Гудзь) - поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, мистецтвознавець, художник49,53, філософ і просто хороший друг.
Народився в с.Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у неповних сорок шість років за трагічних і нез’ясованих обставин13 у Житомирі (1.VII.1956 - 20.II.2002).
Літературні псевдоніми Юрій Тетянич114,115, Хома Брут7,25, Хома Брус6,24.
Закінчив восьмирічну школу в рідному с. Немильня. Відслужив у Збройних силах Радянського Союзу.
Навчався у Київському геологорозвідувальному технікумі16, Київському педінституті ім. Горького (нині Київський державний університет ім. М.Драгоманова) (1978-83).
Працював геологом-розвідником, вчителем історії, географії та малювання у школах Київської та Житомирської областей, з 1986-го по 1988-ий рік працював молодшим науковим співробітником Музею народної архітектури та побуту України, заступником директора у Музеї сучасного образотворчого мистецтва (Коростишівський р-н, с. Кмитів), нiчним сторожем в кардiологiчному санаторiї “Ворзель”, в редакціях журналів “Авжеж!” (заступником редактора, 1990-1992), “Слово і час” (1993), “Косень” (редактором відділу поезії, 1999-2002), газет “Голос”6, “Голос громадянина” та “Зарубіжна література”, у видавництвах “Фоліо” та “Джура” (2000-2002) 76.
Членство в Національній спілці письменників України (Житомирське відділення, 1991) та Асоціації письменників України (Київське відділення). В минулому член Українського культурологічного клубу (1990). Заступник голови Житомирського обласного відділення Національної спілки письменників України (2001-2002). Заступник голови62 (вересень-листопад 2001 р.), а згодом – голова Житомирського обласного літературного об’єднання ім. Бориса Тена (грудень 2001-2002).
Багато подорожував, вів аскетичний (“сковородинський”) спосіб життя, сповідував філософію летризму20, макото115, ісихазму82. Засновник “Української реконкісти”48.
Співпрацював з “Ярою Мистецькою групою театру-студії Ля Мама в Нью-Йорку”111,112. Займався поетичними імпровізаціями в театрі-студії "Будьмо" (там ставилася п’єса Олега Лишеги “Друже Лі Бо, брате Ду Фу”, 1992). Призер фестивалю авторської пісні "Оберіг" (Київ, 1993). Був учасником об'єднання “Центр Сучасної драматургії Анатолія Дяченка” (1993-1995). Засновник „Лаврської школи”, під яким Юрко Ґудзь об’єднав поезію Олега Лишеги, Івана Семененка, Миколи Воробйова на спільному поетичному вечорі (1993) . Брав участь у Теоретичній конференції «Україна чи небуття» (2004)5. У 1994 р. посів третє місце в конкурсі молодої прози, що проводився у м. Львові16. Був претендентом на літературну премію “Благовіст” від Національної спілки письменників України80. Переміг в одному з конкурсів на олюднення пам’ятників тоталітарного мистецтва124.
Відзначений преміями Міжнародного поетичного конкурсу в м. Тріуджіо (Triuggio, Італія, 1994)2,24,134; фундацією ім. Є. Бачинського “У свічаді слова” (США, 1997)53, Всеукраїнською ім. Івана Огієнка в галузі літератури за книги прози "Не-ми" та "Ісихія" (Україна, 2001)76.
Твори перекладалися російською, італійською, французькою, німецькою, англійською мовами80,113.
Книгу новел і оповідань Ю. Ґудзя “Замовляння невидимих крил” за результатами анкетування критиків, яке щорічно проводить журнал “Слово і час”, було визнано кращою книгою прози 2001 року53.
Автор поетичних книжок “Postscriptum до мовчання" (Торонто: Бескид 1990), “Маленький концерт для самотнього Хронопа” (Київ: Молодь, 1991), “Боротьба з хворим янголом” (Київ: Голос громадянина, 1997), журнальних публікацій романів “Не-ми”, “Ісихія” (Кур’єр Кривбасу, 1998.-N6,7, 2000.-N8,12; 2001.-N6.), книги прози “Замовляння невидимих крил” (Тернопіль: Джура, 2001).
Також публікувався у часописах “Авжеж!”, “Світо-Вид”36, “Слово”16, “Двін”, “Дніпро”, “Слово і час”37, “Art Line”, “Українські проблеми”29, “Артанія”, “Хроніка-2000”, “Косень”. У колективних виданнях: “Вітрила-86”, “Варшава. Зустрічі-88”22, “Житній ринок”3 (1989), “Десять українських поетів / Десять українських прозаїків”45 (1995), “Вечеря на дванадцять персон”11 (1997), “Антологія української поезії другої половини ХХ сторіччя”4 (2001), “Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.”3 переклад Ролана Барта “Від твору до тексту”. Журнальні публікації окремих творів: драма на дві дії “Колискова для самогубців”46 («Світо-вид», 1992, №4), повість «Сорочка без тіла – біла» 3 (Дзвін. – 1994. – №10). Літературні публікації в газетах: “Літературний Львів”16 (1994. – №17, №18 (24)), “Вільне слово” (Житомир).
З 1991 по 2002 про Юрка Ґудзя писали Володимир Даниленко43, Василь Врублевський17,18,13, Валентин Грабовський22, Ніла Зборовська4, Леонід Череватенко6, Василь Ґабор16, Лесь Герасимчук20, Євген Концевич56,59, Олена Логвиненко67, Ольга Різниченко86, Петро Сорока тощо.
Як літературознавець Юрко Ґудзь писав про Йосифа Бродського, Олега Лишегу, Анатолія Сірика, Євгена Концевича, Нілу Зборовську, Олександра Кулеша, про книги Богдана Бастюка, Богдана Савку, шістдесятників. Передмови до книжок Світлани Штатської, Марії Рудак, Лесі Лисенко.
Як мистецтвознавець писав про творчість Надії Миколайчук, Людмили Бигич (Миколайчук), Аки (Богумили) Клим-Перейми (американська мисткиня українського походження), Наталі Хилюк (Утахарри), Олени Бурдаш, Івана Марчука, Юрія Камишного.
Писалась повiсть “Дембельський альбом”133 (1973), готувалися друком збірки віршів “Вишивки, хронотопи, без”45 (1992), “Млеко хронопів глосолалійне”45 (1993) та “Знаки білої крові”133 (Житомир: Авжеж!, 1993), незавершений творчий проект у дві руки із Тетяною Чебровою – роман “Сердце Мангупа”, залишилась неопублікованими: поема “Барикади на Хресті”, нотатки на берегах книжок. Наприкінці життя Юрко Ґудзь мав намір разом із презентацією книги “Замовляння невидимих крил” зробити виставку власних картин49.
Постать Юрка Ґудзя не залишила жодного хто знав його особисто: 2002 року в пресі з’явилося багато публікацій пов’язаних із творчістю та спогадами, вийшли книги з присвятою: поезії Вероніки Кавун “Зимні інтеґрали” (Житомир, 2002), вінок сонетів Івана Редчиця “У царстві світла” (Житомир, 2003), антироман “Українська реконкіста” Ніли Зборовської (Тернопіль, 2003), книга віршів про весну Івана-Марка Лобуня “Глеки дерев” (Тернопіль, 2006), картини із присвятами Миколи Бутковського “Біле й чорне” (цю картину, за пару днів до загибелі, Юрко Ґудзь бачив у стані написання), Юрія Камишного “Цвіту бути” (2006), музика Вікторії Дем на Юркові слова: вірш “Співанка”, 2003 року – перший сайт www.goodz.iatp.org.ua, моноспектакль Тетяни Павлінчук за творами автора, 2004 року прем’єра моновистави “Барикади на Хресті” театру одного актора “Nеабищо the best” Олега Левченка, 2005 року науково-пошукове дослідження учениці Баранівської гімназії Тетяни Марчук “Магія слова в поезіях збірки Юрка Ґудзя “Маленький концерт для самотнього Хронопа” за науковим керівництвом Валентини Чайки (автора відкритого уроку за оповіданням Юрка Ґудзя “Афганець”)121, за спільної ініціативи Марією Рудак засновано Поетичне братство Юрка Ґудзя, у 2007 році на батьківщині автора с. Немильня було оголошено щорічні літературні читаня “Липневий янгол”, щономера Григорій Цимбалюк – редактор журналу “Світло спілкування” (Житомир) публікує твори та дослідження по спадщині Юрка Ґудзя, Олександр Сопронюк неодноразово представляє Юрка у журналі “Атранія” (Київ) та газеті “Слово”, редактором якого він виступає. Не холоне увага мистецтвознавців до малярської спадщини, яка є розпорошеною по приватних колекціях знайомих і родичів Юрка Ґудзя, дослідженням займається Анатолій М. Шевчук.
Готуються до друку: поема “Барикади на Хресті” за ініціативи письменника-перекладача Андрія Савенця та графіка Миколи Соболівського126, однією книгою романи “Не-ми” та “Ісихія” із передмовою Ніли Зборовської, книга спогадів “Невимовне” та книга літературознавчої та мистецтвознавчої спадщини. Наприкінці 2008 року Немильнянській загальноосвітній школі та центральній вулиці села присвоєно ім’я Юрія Ґудзя. 25 лютого 2008 року узгоджено на житомирському міському засіданні по архітектурі та зміні назв вулиць міста встановити за кошти замовника на гуртожитку автодорожного коледжу (перетин вулиць Театральної та Малої Бердичівської) меморіального знаку.
13 вересня 2008 року на телеканалі УТ-1 однією з тем передачі “Книга.UА” висвітлювалось питання “Чи був успішним експеримент сковородинівського способу життя для вишуканого письменника й маляра Юрка Ґудзя в другій половині ХХ століття?” (www.1tv.com.ua). Щороку працівниками Житомирського обласного радіо Сергієм Черевком, Інною Власенко пишуться радіопередачі до днів пам’яті, беруться інтерв’ю, читаються твори автора.
Діє в інтернеті блоґ Юрка Ґудзя: http://ygoodz.blogspot.com/, виставлені твори на сайтах: http://maysterni.com/, www.virsh.com.ua, на блозі: http://lewczenko.livejournal.com/

ДЖЕРЕЛА
1. Андрейчик М. «Двох днів мені замало для Львова…» // Post Поступ. – №3, березень 2008. – С.16 (уривок зі статті)
2. Antologia del Premio Internazionale – Prometheus 1994.
3. Антологія світової літературно-критичної дмки ХХ ст.. / За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. – Львів: Літопис, 2001. – 832 с.
4. Антологія української поезії ІІ половини ХХ сторіччя // Авт. передм. та упоряд. Текстів професор Ю.Ковалів. – К: Гранослов, 2001. – 432 с.
5. Барт Ролан .Від твору до тексту (переклад Юрка Ґудзя) // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст../ За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. – Львів: Літопис, 2001. – 832 с.
6. Брус Хома. Післямова // У кн.: Ґудзь Ю. Боротьба з хворим янголом. – К.: Голос громадянина, 1997. – 77 с. – Бібліотечка сучасної української поезії
7. Брут Хома. Той, що вартує ніч (пригодницький детектив з життя вампірів, зомбі, вовкулаків, пришельців з паралельного світу та співробітників КГБ) // Вільне слово. – №2-4, 6, січень-лютий 1991. – С.6
8. Васильченко М. Пам’яті Юрка Ґудзя // Вільне слово. – №28, 09 липень 2004.
9. Вербицька О. Живе слово Ю.Ґудзя // Правда Житомирщини. – №9, 2003.
10. Веремій О. Він любив малювати янголів і равликів… // Замок володарів, 4 липня 2008. – С.13
11. Вечеря на дванадцять персон: Житомирська прозова школа / Упоряд., передм., літ.ред. В.Даниленка. – К.: Генеза, 1997. – 544 с.
12. Власенко І. Радіопередача з нагоди 51-ої річниці з дня народження Юрка Ґудзя // Житомирське обласне радіо, липень 2007 р.
13. Врублевський В. Загадка смерті Юрка Ґудзя. Нещасний випадок чи вбивство? // Вільне слово, 6 березня 2002.
14. Врублевський В. Про нас… // Вільне слово, 2 квітня 2002.
15. Врублевський В. Таємниця, яку він забрав із собою… // Вільне слово. – №7, 18-23 лютого 2005.
16. Габор В. Це проза конструктивна... // Кур’єр Кривбасу. – №33. – 1995. – С. 21
17. Галинич В. Метаморфози «Маленького Концерту...» // Авжеж! – №6, 1991. – С.52-55
18. Галинич В. Спочатку була… кома? // Авжеж! – №34-35, 1997. – С.38
19. Герант В. Згадай і… помовчи // Субота. – №9, 27 лютого 2003.
20. Герасимчук Л. Симфора для Христофора, або бунт почуттєвостi // Слово i час. – №2, 1996.
21. Грабовський В. Живе тепло [Юрію Ґудзю] // У кн.: Солов’їне серце. – Житомир: Полісся, 2005 (?), С.90.
22. Грабовський В. Торкаючись вустами всіх початків [Перша книжка поета-земляка] // Не хлібом єдиним. – №15, серпень 1991. – С.2
23. Ґудзь Л. Творчість поєднав з долею // Лесин край. – №59, 31 липня 2004, С.4.
24. Ґудзь Ю. Боротьба з хворим янголом // К: Голос громадянина. – Бібліотечка сучасної Української поезії, 2007. – 80с.
25. Ґудзь Ю. Postscriptum до мовчання // Торонто, Канада: Бескид. – №1, 1990. – 88с.
26. Ґудзь Ю. P.S.- Наприпочатку ста літ самотності. Фрагменти виступу на конференції "Шістдесятництво як явище, його суспільне-естетична природа, витоки і наслідки"
27. Ґудзь Ю. Анабасис Євгена Концевича // Житомир: Світло спілкування
28. Ґудзь Ю. Антропологія як спроба приборкання війни? (стаття)
29. Ґудзь Ю. Біля вуха завірюха, а у вусі — ярмарок... (Тези до конференції Асоціяції “Нова література”) // Українські проблеми. – №2, 1994. – С.46-49
30. Ґудзь Ю. Великий міст і розірваний простір (уроки поезії і прози Олега Лишеги) // http://www.ji.lviv.ua/n4texts/hudz.htm
31. Ґудзь Ю. Замість вступного слова [Передмова до збірки Марії Рудак]
32. Ґудзь Ю. Зупинка в пустелі в Різдвяний вечір. (Кілька думок про поезію Йосифа Бродського) // Вільне слово. – № 1, 1991. – С.6
33. Ґудзь Ю. Краплини світла Світлани Штатської [передмова] // У кн.: Світлана Штатська. А сосни шумлять. – Полісся, ???
34. Ґудзь Ю. Лист до сестри Раїси, 5 лютого 2002 р.
35. Ґудзь Ю. Маленький концерт для самотнього Хронопа // Київ: Молодь, 1991
36. Ґудзь Ю. Наприпочатку ста літ самотности // Світо-вид. – №3, липень-вересень 1995. – С.61-65
37. Ґудзь Ю. Пентагон Анатолія Сірика // Слово і час. 1994. №3. – С.85-87
38. Ґудзь Ю. Рай і вирій розіпнутих крил. Слідами втраченого ритуалу і знищеної книги [Рецензія на кн. Ніли Зборовської "Моя Леся Українка"] // Кур’єр Кривбасу. – №143, жовтень 2001, С.206-209
39. Ґудзь Ю. «Світло на хуторі Куряча Сліпоть» [відгук на книгу Олександра Кулеша «На хуторі Курина Сліпота»] // Орієнтир 6+1. – №12, 23 березня 2000 р. – 2 с.
40. Ґудзь Ю. Утаємничення в картинах Юрія Камишного // Житомир: Світло спілкування
41. Ґудзь. Р. Дев'ятий вал рожевого й оранжевого // Архів автора, 2008 р.
42. Даниленко В. Останній мандрівний дяк української літератури // Кур’єр Кривбасу, липень 2005.
43. Даниленко В. Янгол блакитного блюзу (іронічний репортаж) // Комсомольська зірка, 23 червня 1990. – С.6.
44. Демінцева О. "Здорова й повноцінна особистість не може прагнути до тотальної влади над іншими" // Вільне слово. – №9, 20 лютого 2002 р.
45. Десять українських поетів / Десять українських прозаїків // Упорядкування, передмова, бібліографія, літературне редагування В’ячеслава Медведя. – Київ: Роккадр, 1995.
46. Зборовська Н. Заради короткої миті свободи слова. Сторінками сучасної авангадрової прози [уривки] // Літературна Україна, 11 лютого 1993. – С.5
47. Зборовська Н. Неадекватне прочитання [Про фальсифікацію образу Юрка Ґудзя в книжці Володимира Даниленка «Лісоруб у пустелі»] // Літературна Україна, 23 жовтня 2008. – С.5
48. Зборовська Н. Юрко Ґудзь як істинна українська метафізична харизма // www.zborovska.name
49. Івченко Г. Пророчий пензель митця // Вільне слово. – №33, 21 серпня 2002. – С.5.
50. Кавун В. Зламаний янгол // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002
51. Кавун О. Барикади слова і думки // Голос України, 23 липня 2004.
52. Камишний Юрій Костянтинович. Живопис: Каталог // Микола Маричевський (ред.-упряд.), Юрко Гудзь (передм.). — Л. : ПТВФ "Афіша", 2002. — 20с. (Перевірити!)
53. Карагедова О. Ми пам’ятаємо. Штрихи до художньої біографії Юрія Ґудзя // Світло спілкування. – Житомир, 2007.
54. Карагедова О. Сонет // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002
55. Карегедова О. Нам залишилось тільки пам’ятати... // Місто. – №8, 22 лютого 2007.
56. Концевич Є. Земляку про земляка // Тутешня кава. – Ж., 2000. – С.161-169.
57. Концевич Є. Мить останньої зустрічі... [Спогад про Юрка Ґудзя] // Архів автора, 2007.
58. Концевич Є. Тутешня кава. // Косень. – №1, 1999. – С.42-45.
59. Концевич Євген. Післямова // У кн.: Ґудзь Ю. Замовляння невидимих крил. – Тернопіль: Джура, 2001. – 160с. – Українська Реконкіста.
60. Кочурівський Р. Зловив, як муху [пародія на Ю.Ґудзя] // Березіль. – №5-6, 1996. – С. 188
61. Красуцька І. До осягів поетичного слова Юрка Ґудзя. У Житомирі відбувся фестиваль молодих поетів «Клекотень осені — 2008» // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 10. – С.119-121.
62. Кучеренко В. Хто з них напише «Повість наших літ»? // Житомирщина, 15 вересня 2001.
63. Левченко О. Глеки споминів // Архів автора, 2008.
64. Левченко О. Юрко, тебе 22.02.2002 ховали! // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002
65. Лисенко Л. Пам’яті Юрка Ґудзя // Лiтература плюс. – № 1 (44), 2003 р.
66. Літописець. Теоретична конференція «Україна чи небуття» та концепція «Нової літератури» // Українські проблеми. – №2, 1994. – С.42
67. Логвиненко О. Білого птаха тихоліт // Літературна Україна, 11 вересня 1997.
68. Люди «Слова». Мене відстріляли // Слово. – №1, 2006. – С.1
69. Малин Г. «Пролетів янгол над селом» // Житомирщина, 22 липня 2008
70. Малин Г. «Там дивно, там тихо, там гарно...» // Житомирщина, 26 липня 2005.
71. Малин Г. Пам’ять про поета з глибинки // Житомирщина, 21 липня 2007, С. 7.
72. Міжигурська Н. Барикади на Хресті // Інтерес. – №26, липень 2004.
73. Могила В. Свіча горіла. Юрію Ґудзю // Гострі кути. – Житомир: Бібліотека Мистецької ґільдії «Nеабищо», вип. 27, 2007.– С.59, 61
74. На земний жертовник весни покладу своє серце… [підбірка віршів Ю.Ґудзю: Эпитафия крыльям – Сергей Шип; Юркові – Тетяна Пишнюк; Пам’яті Юрія Ґудзя – Ольга Карагедова; І небо над Немильнею пречисте... – Михайло Лєцкін] //Орієнтир 6+1. – №16, 28 березня 2002 р.
75. Незабутий, але непрочитаний // Літературна Україна. – №12, 27 березня 2008. – 2 с.
76. Некролог. Юрко Ґудзь // Літературна Україна, 7 березня 2002.
77. Несподівано, раптово, трагічно // Українське слово. – №10, 7-13 березня 2002. – С.15
78. Несподівано, раптово, трагічно // Літературна Україна. – №10, 14 березня 2002. – С.4.
79. Останні новини ІАТР. 2102.2003 // http://www.iatp.org.ua/_zhy/news2003_ukr.html
80. Павлінчук Т. Юрко Ґудзь // Українська мова й літературва в сер.шк., гімназіях. – №1. – 2003. – С.72
81. Пишнюк Т. Ті, кого любимо, не вмирають... // Архів автора, 2008.
82. Птахи і динозаври [Інтерв’ю з Юрком Ґудзем] // Місто. – №45, 4 листопада 1999 року.
83. Радзивілл І. Name. ...Самітня постать… // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002
84. Радчук В. «Замовляння невидимих крил» // Панорама, №7, 27 лютого 2003. – С.2
85. Редчиць І. У царстві світла. Вінок сонетів // Житомир: САМІР, 2003
86. Різниченко О. Модус мовчання // Сучасність, 4 квітня 1998. – С.145-148
87. Рудак М. Загублена душа… // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002
88. Рудак М. Не гасла свічка // Житомирщина. – 11 липня 2006. – С. 8
89. Рудак М. Підбірка віршів: Безсоння..., Ю. Ґудзю.
90. Рудак М. Спогади про Юрка Ґудзя // Архів автора, 2008
91. Руссу Г. Молитва. Не втрачай надію. Світлій пам’яті поета, письменника, палкого патріота україни, щирого друга – Юрка Ґудзя – присвячую. Сяйво невидимих крил. На припочатку було слово… // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002
92. Руссу Г. Пам’ять вічності // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002
93. Сидоренко М. Відійшовши зі снігом // Місто. – №7, 13 лютого 2003.
94. Сидоржевський М. «Цього листа я згодом допишу…» [Роковини смерті Юрка Ґудзя відзначено в Житомирі]. // Літературна Україна, 1 березня 2007. – С. 7.
95. Сидоржевський М. «Цього листа я згодом допишу…» [Роковини смерті Юрка Ґудзя відзначено в Житомирі]. // Туга за свободою, 2007. – С.250-251.
96. Сірик А. Під вільним Немильнянським небом // Архів автора, 2008
97. Січеслав, №1 (15) січень – березень 2008 р. або http://www.sicheslav.porogy.org/2008/15/criticism/
98. Слово видавця. // Ґудзь Ю. Postscriptum до мовчання. – Торонто: Бескид, 1990. – С.5.
99. Сопронюк О. «Дорога мусить жити після нас» // Архів автара, 2008. Також (скорочений варіант статті): Сопронюк О. «Дорога мусить жити після нас» // Україна молода, 1 серпня 2008
100. Сопронюк О. Мене відстріляли // Літературна Україна, 9 червень 2005.
101. Сорока П. Денники 2004-2005 років. – Тернопіль: СорокА, 2006. – 184 с.
102. Сорока П. Денники 2004-2005 років. – Тернопіль: СорокА, 2006. – 293 с.
103. Сорока П. Денники 2004-2005 років. – Тернопіль: СорокА, 2006. – 299-300 с.
104. Сорока П. Денники 2004-2005 років. – Тернопіль: СорокА, 2006. – 326 с.
105. Сорока П. Денники 2004-2005 років. – Тернопіль: СорокА, 2006. – 334 с.
106. Сорока П. Денники 2004-2005 років. – Тернопіль: СорокА, 2006. – 344 с.
107. Сорока П. Денники 2004-2005 років. – Тернопіль: СорокА, 2006. – 48 с.
108. Сорока П. Мудрість доброти. Нотатки на берегах щоденників Олеся Гончара (уривок) //
109. Сорока П. Приборкання намальованого вітру. Літературний денник // Київ. – №6, 2004. – с.131 147
110. Стронґовський І. Ілля Cтронґовський interviewmailizowanyj [уривок з інтерв’ю] // Український інформаційний портал «Точка літературного кипіння» http://www.tochka.org.ua/view.php?uid=&view=text&id=899
111. Focus on the Arts: “Silver Threads” presented at Ukreinian Institute // The Ukrainian Weekly. – №49. – Sunday, December 5, 1993. – C.12 або http://www.ukrweekly.com/
112. Yara Arts Group holds ninth theater workshop at Harvard Summer School // The Ukrainian Weekly. – №36. – Sunday, September 8, 1996. – C.12 або http://www.ukrweekly.com/
113. Deteline New York: The news from A to Z // The Ukrainian Weekly. – №11. – Sunday, march 14, 1999. – C.10 або http://www.ukrweekly.com/
114. Тетянич Юрій. Великий міст і розірваний простір (уроки поезії і прози Олега Лишеги) // Авжеж! – №3, березень 1991. – С.50-54
115. Тетянич Юрій. Крила і Кольори. Про творчість Надії Миколайчук // Авжеж! – №7, 1991. – С.20-23
116. Так само. (Про творчість Надії Миколайчук) // Україна. – №38, грудень 1992 року. – С.12 13
117. Халімончук М. Жменька бісеру // Архів автора
118. Хоменко О. Десять років довкола озера // (Інтернет-видання «Зміна», 2 червня 2004 р.) http://dyskurs.narod.ru/Homenko.htm
119. Цимбалюк Г. Ми-не?.. // Світло спілкування. – Ж.: ЖОГОЛІ, листопад 2005. – С.18
120. Цимбалюк Г. Фатум // Світло спілкування. – Ж.: ЖОГОЛІ, листопад 2005. – С.17
121. Чайка В. Література рідного краю. Ми довго будем пам’я¬тати і вам забути не дамо. (Дослідження оповідання Юрка Ґудзя «Афганець») // Вивчаємо українську мову та літературу. – №17-18, червень 2006. – С.69-76
122. Чеброва Т. E-mail до засновника сайту www.goodz.iatp.org.ua
123. Череватенко Л. Вітрило піднято! [Передмова до оповідання «Скажи нам про любов…». Дебют прозаїка Ю.Ґудзя] // Дніпро. – №4-6, 1993. – С.126
124. Черевко С. Радіопередача «Потреба у правді» (стенограма) // Житомирське радіо, 2003. // http://www.tochka.org.ua/view.php?uid=&view=text&id=892
125. Шевченко І. Треба взятися всім разом – толокою // Житомирщина, 25 вересня 2008 року
126. Шевчук А.М. [Рубрика: Поетичний простір. Юрко Ґудзь] // Артанія, 2006. – С.7
127. Шеремета Г. Крило янгола з автографом Юрка Ґудзя привезли житомирські поети у гості до Будинку письменників // Літературна Україна, 2004.
128. Юрій Ґудзь. “Сопигора” Богдана Бастюка (стаття)
129. Юрій Ґудзь. Пам’ять: збільшення і впізнавання (стаття)
130. Юрко Ґудзь // Сорока П. Перед незримим вівтарем. Денники 2007 року. – Тернопіль: «СорокА», 2008. – 188-226 с.
131. Я.М. Осиротіла муза // Мовчання... [Вірші присвячені Ю. Ґудзю]. Самвидав ЖОО Спілки творчої молоді України «Liga ArtiS» (складень), 2002
132. Янушевич М. Зустрінемось на «Барикадах» // Житомирщина. – №77, 17 липня 2004
133. http://www.ji.lviv.ua/ji-library/ukr-irr/ukr-irr-text.htm
134. www.literary.it/premi/dati/centro_giovani_e_poesia/centro_giovani_e_poesia.html