Володимир Лясковський. Вірш: Любий друже

ЛЮБИЙ ДРУЖЕ

Світлій пам’яті
Юрка Ґудзя

Любий друже, молодий, плечистий
Пам’ятаю я тебе таким,
Мов з роси нанизане намисто,
Серед грішних ти ходив святим.

І любив ти неньку Україну
Та, припавши серцем до землі,
Говорив: "Тебе я не покину,
Бо найкраща в світі ти мені».

Ті любив поля, ліси і гори,
І мурах норами не топтав,
І людську біду, і біль, і горе
Стороною ти не обминав.

А коли ти бачив Україну -
Не усміхнену, а в горі і журбі,
Як належить патріоту - сину,
Боляче було, Юрасику, тобі.

Підставляв Вітчизні ти плече
І руками неньку обнімав.
Говорив: «Мені в грудях пече!"
Та мов воїн ти в бою упав...

То ж бандитська піднялась рука
І тебе поета - патріота
Не відкрито, а із-за кута
Вцілила у серце нашу позолоту.

І тепер поета вже нема,
Його друзі сиротами стали,
На душі хуртелиця-зима
До святих його, мабуть, забрали.

Володимир Лясковський
27.02.2002 року