Олександра Вербицька. Живе слово Ю.Ґудзя

Олександра ВЕРБИЦЬКА

ЖИВЕ СЛОВО Ю.ҐУДЗЯ

Ніколи... Є щось фатальне у цьому слові, усвідомлення втрати, неможливість повернення. Ніколи... Нескінченна безодня, анало-гічна вічності, слово, звучання якого має магічну силу. Він ніколи не писатиме, він ніколи не повернеться до нас.
Минув рік з дня загибелі Юрка Ґудзя, на-шого земляка, поета, письменника, філосо-фа. Дивною й для багатьох незбагненною філософією пронизана уся його творчість, доторкнувшись до якої, відкривається бага-товимірний простір світосприйняття автора. Йому було відкрите щось всевишнє, незем-не, мабуть, ті одвічні символи, що існують поза простором і часом. Про це говорили друзі й ті, хто знав Ю.Ґудзя, на вечорі, присвяченому його пам’яті.
Ніколи він не розкаже нам, чому сталася та трагедія, що забрала його із світу живих. Ніколи...Так, його пам’ятатимемо, про нього згадуватимемо, читатимемо й перечитувати-мемо його поезію й прозу, але все те є лише наші дії, а не він і не його неповторний світ...
Спогади, слова, пам’ять. Чи то в світі так ведеться, що поетові від Бога належить вми-рати молодим? Італійці, що прочитали у пе-рекладі (!) його поезію, назвали її діамантом української сучасної літератури, видали збірку.
У 1990 році у Торонто вийшла збірка його поезій «Postscriptum до мовчання», канадцям творчість Ю.Ґудзя стала близькою й зрозумі-лою там, за океаном, але не тут. «Замовляння невидимих крил» – під такою назвою в од-ному з видавництв Тернополя через 12 років побачила світ збірка його новел та оповідань, це було справжнє свято для Юрка. Його друг, мистецтвознавець Анатолій Шевчук розповів, з яким трепетом він ділився своєю радістю. Мабуть, сподівався, що вона стане першим містком до українського читача. Так, місток є – читають Ю.Ґудзя, він є подією в українській літературі, його слово залишилось з нами, і справжні відкриття перлин його творчості ще попереду, його невідомі досі рукописи готу-ють до публікації.
Хвилюючий момент вечора – звучить маг-нітофонний запис уривків прози у виконанні автора. Безперечно, творчість Ю.Ґудзя має зву-чати, бо вона жива, бо написана про вічне, про те, що не вмирає.

Вербицька О. Живе слово Ю.Ґудзя // Правда Житомирщини. – №9, 2003.