Михайло Лєцкін. Як я був літературним редактором «Голосу громадянина» (Житомирська політична весна)

Михайло ЛЄЦКІН
ЯК Я БУВ ЛІТЕРАТУРНИМ РЕДАКТОРОМ «Голосу громадянина» (Житомирська політична весна)
(уривок)

Співпраця в "Голосі громадянина" дозволила мені в 1990-1992 роках познайомитися і зблизитися з деякими цікавими людьми, а то й знаковими постатями. До них належить Юрко Ґудзь, який часто бував у редакції, не маЕочи постійного місця праці; ми з ним прониклися таємною симпатією і часто розмовляли на літературно-мистецькі теми. Працівником редакції був доволі відомий і досить скандальний літератор (нині покійний) Микола Мещеряк. Він головним чином заробляв на життя розповсюдженням газети й оригінально її рекламував; помер, у якому йшлося про популярну тоді уринотерапію, він продавав під вигуки: "Не їдьте в Саки - пийте сцяки!". Звісно, час від часу редакцію відвідували співголови І ромадянського фронту, народні депутати України Олександр Сугоняко та Віталій Мельничук, а також і нардепка СРСР Алла Ярошинська. В нас інколи бували й, говорячи сучасною мовою, корпоративні вечірки, на яких панувала невимушена атмосфера спілкування. Бували в нас і журналіст Михайло Сидоржевський (пізніше - головний редактор газети "Літературна Україна", видавець "Української літературної газети"), і один із керівників І Іародного руху України на Житомирщині Олег Ігамбердиєв...

Михайло Лєцкін. Як я був літературним редактором «Голосу громадянина» (Житомирська політична весна) // Михайло Лєцкін. Пройтися по лезу часу (Житомирщина в письменницькому вимірі). – Житомир: Видавництво ЖДУ ім. Івана Франка, 2010. – С.21