Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

понеділок, 1 липня 2013 р.

Раїса Ґудзь. Вітання «Липновому янголу»

Дорогі члени Братства Юрка Ґудзя!
Обіймаю вас і щиро дякую, за те що ЛИПНЕВИЙ ЯНГОЛ знову розкрив крила над моєю Немильнею.
Одне із значень слова "ґудзь" – це вузлик. Вузлик на пам’ять. І не тільки пам’ять про Юрка. Пам’ять про нас самих, якими ми повинні бути, справжніх і вільних.

Пам’ять, що Братство - це така спільність людей, яка робить нас сильнішими, спроможними звільнитись від страху і щоденної метушні, підняти голову вгору і побачити

«ЯКІ НЕБЕСА ЦЬОГО ЛІТА: горіли, летіли, волали, палали, згасали, диміли ...»


Хай живе все живе!
Всього вам доброго і світлого!

Раїса Ґудзь
Опубліковано о
Мітки: ,

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)