Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

середа, 16 червня 2010 р.

Валерій Костюкевич. Postscriptum на стіні


Валерій КОСТЮКЕВИЧ
POSTSCRIPTUM НА СТІНІ

У Житомирі на будинку, де жив талановитий український поет, прозаїк, есеїст і художник Юрій Ґудзь (на восьмі роковини з дня його трагічної загибелі) відкрили меморіальну дошку. Майстер є лауреатом Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, висувався на здобуття Шевченківської премії, задовго до 2004 році в збірці «Барикади на Хресті» описав сцени, які багато хто вважає пророцтвом подій помаранчевої революції. Художник загинув за досі не з’ясованих обставин. Особливо багато зусиль до вшанування пам’яті непересічного митця доклала голова творчої спілки «Поетичне братство імені Юрія Ґудзя» Марія Рудак, яка відзначила, що за життя поета вийшло лише п’ять його книжок, тому варто видати якнайбільше його творів, рукописи яких зберігаються в Житомирському літературному та деяких інших музеях. А письменник Григорій Цимбалюк наголосив, що поступово ми вчимося гідно шанувати власних героїв і творців, що є головною передумовою успішного становлення держави. ...В пролозі до своєї збірки «Postscriptum до мовчання», виданій у 1990 році в Канаді Юрко Ґудзь писав:
Наші слова лиш postscriptum.
Все ще можливо
Світ не завершено.

Костюкевич В. Postscriptum на стіні // «День» №46, 17 березня 2010. – С.7 // http://www.day.kiev.ua/293716

Немає коментарів:

Дописати коментар