Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

неділя, 14 лютого 2010 р.

Роман Кочурівський. Зловив, як муху



Роман КОЧУРІВСЬКИЙ

ЗЛОВИВ, ЯК МУХУ
Пародія на Ю.Ґудзя.

Сиджу на бруківці
Боричевого узвозу
і ловлю в кулак,
як муху,
жіночий каблучок.
З книжки «Postscriptum до мовчання», с.61, вірш «Літо»

Йшла в опері, здається, «Юланта».
Вогнями цвів Боричевий узвіз.
Я в образі таємнім хіроманта
Дружині туфлі із ремонту ніс.
Щоб їй вгодити, поспішав щодуху,
Стискав тугий ще досить гаманець,
Це значить, мене в кулак, як муху,
Зловив редактор Саша Бригинець.

С. Бригинець – ред. першої книжки Ю. Ґудзя.

Кочурівський Р. Зловив, як муху [пародія на Ю.Ґудзя] // Березіль. – № 5-6, 1996. – С. 188

Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)