Тетяна Сливко. Вірш "Була весна"

• "Була весна.
  Нема весни,
  ні коней карих.
  Лиш без середньої струни
  висить гітара"
  
  
  Ю. Ґудзь

Стоїть стривожене село.
В нім дім осиротілий.
Так ніби все, що там було
малюнок застарілий.
Але в уяві бачу я
садок. В нім батько й мати
натруджені, як вся рідня,
не звиклі спочивати -
в труді. До берега город
і мЕжі срібно-рОсі.
Картопля зацвіла, горох.
Вниз - верби яснокосі
схилили коси до води -
так місяця вітають.
Ще так далеко до біди.
Та мабуть про те... знають.
Ото ж стрічають чемно так
зеленим чистим вбрАнням
дітей, що лізуть через мак
до них, як бджілки ранні.
І стежка, що біжить до ніг,
теплом їх зустрічає.
А он Юрко по ній побіг,
сестру застерігає:
- Дай руку, Раєчко. Поглянь
он там у житі боком
сидить Русалка. Рання рань,
вона ж моргає оком!..
Так ніби вчора все було:
його весна, його село...
Була весна. Нема весни.
Немає коней карих.
Лиш без середньої струни
висить,мовчить гітара..

2.07.2011 р.

Вірш написаний 3 роки тому, після "Липневого янгола - 2011"
Джерело: http://maysterni.com/publication.php?id=63894