Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

неділя, 27 липня 2014 р.

Jurko Gudź. Zostałem zabity... Tłumaczenie Jarosława Pawluk


Zostałem zabity — i ja
Już rozumiem głos traw...
Ni bólu, ni rany...
Dla czego, o Boże, me
Życie więc trwa —
Tak dziwnie, tak długo, tak
Ładnie?..

Widzisz: krew rodaków —
Nawet w schronach ze ldów —
Swej siły nie traci
Daremnie...
Skróź zmierzchy ciała dusza
Powróci w Nie-my
Tam dziwnie, tam cicho,
Tam pięknie...

Tłumaczenie Jarosława Pawluk
Переклад Ярослави Павлюк


Оригінал вірша Юрка Ґудзя "Мене відстріляли..."

Мене відстріляли – і я
Розумію траву…
Ні болю, ні рани…
Для чого ж, мій боже, так
Дивно живу, –
Так дивно, так довго, так
Гарно?..

Бачиш: кров рідняків –
Навіть в схронах зими –
Свій порух не втратить
Намарне...
Крізь померки тіла душа
Повернеться в Не-ми:
Там дивно, там тихо, там гарно...





Відеозапис О. Левченка

Немає коментарів:

Дописати коментар