Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

субота, 23 липня 2011 р.

Віктор Радчук. 1 липня - день народження Юрка Ґудзя. Газета "Таймер-інфо"



1 липня – день народження Юрка Ґудзя

Першого липня 2011 року йому виповнилося б 55. На жаль поет і письменник не дожив до цього і багатьох інших своїх ювілеїв.
У лютому 2002 року він загинув за таємничих обставин у самому центрі Житомира. Лише меморіальна дошка, встановлена на будинку гуртожитку автошляхового технікуму по вулиці Малій Бердичівській, щораз нагадує житомирянам про тутешнє життя Юрка Ґудзя. Багато прихильників творчості Юрія Ґудзя визначають його як поета. Але поет був не менш талановитим, а то й визначним прозаїком. Стиль написання його новел та оповідань відрізняється такою напругою і болем, такою щирою відвертістю та заглибленням у сокровенність навколишнього буття, що мимоволі приходить порівняння з чимось величним і навіть божественним...
Все це Юрко писав, творив, видавав тут, у Житомирі, поміж нас, працював у своїй любимій бібліотеці, забігав «на каву» до звичного і зручного кафетерію у Центральному гастрономі, часто змінював – наймав житло, бо власного помешкання не мав.
Сьогодні про Юрка Ґудзя багато говорять, пишуть, згадують. Його не можна не згадати, бо своєю творчістю, своїм онімбленим (вислів Є. Концевича) болем він намагався знайти ті відповіді, які людство намагається віднаходити упродовж всієї своєї історії. Про його міжнародне визнання, літературні премії в «Італіях і Канадах» говорять не часто, як нечасто згадують його огієнківське лауреатство. Втім, Юрко не любив слави і почестей. Набагато краще по¬блукати полем аж до лісу, що неподалік його рідної Немильні. Або ж проїхатись легендарним «дизелем» зі Звягеля на Житомир, бо саме у дорозі він зустрічав багатьох своїх героїв і майбутніх персонажів своїх книжок.
Йому було б вже 55. Його нема вже дев'ять років, але він з нами. Він Юрко Ґудзь – сьогодні ювіляр. Ми пам'ятаємо.


Радчук В. 1 липня - день народження Юрка Ґудзя // Таймер-інфо. - №2, 30 червня 2011. - С.12

Немає коментарів:

Дописати коментар