На фото Юрко Ґудзь
***
Незрима нитка пам’ять в’яже,
Складає спогадів вузли…
В Немильню – стежкою проляже,
Де нас стрічатимуть бусли
Й маленький цуцик під парканом,
Що виглядає школярів,
І море квітів, трав духмяних…
Поезії нічних вітрів.
Пірнаємо в обійми школи
Де Юрій вчився, вчив дітей…
Колиску маминого слова,
Народження нових ідей…
Крислаті яблуні, долівка
І це подвір’я осяйне,
І батьків дім, і навіть – хвіртка,
Що кожне літо зве мене.
© Марія Рудак, липень 2010 р.
"Й маленький цуцик під парканом,
Що виглядає школярів..."
Метелик-вісник на руці Ніли Зборовської, фотоархів, липень 2010.
"Незрима нитка пам’ять в’яже,
Складає спогадів вузли…"
~ ~ ~
З фотоархіву, осінь 2010 р.
"Пірнаємо в обійми школи
Де Юрій вчився, вчив дітей…"
"І батьків дім, і навіть – хвіртка,
Що кожне літо зве мене."
Немає коментарів:
Дописати коментар