Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

середа, 22 липня 2009 р.

Юрко Ґудзь. Світлини з сімейного архіву


1972, Малин, Лісотехнікум


Київ, Геологорозвідувальний технікум


Київ, Геологорозвідувальний технікум


Юрко біля Случі, пр. 1971р.


Київ, Геологорозвідувальний технікум


Київ пр. 1985р.


Немильня, пр. 1987р.


Юрко і Настя (Ася), моя старша донька, Юркова хрещенниця. Немильня, пр. 1987р. (Раїса Ґудзь)


Юрко і Марійка, моя молодша донька. Немильня, 1987р. (Раїса Ґудзь)


1989р., Севастополь


Севастополь, липень 1990. Юрко з сином Богданом


Крим, Юрко біля воріт печерного міста Чуфут -Кале




Немильня 1993. Юрко з Богданом


Юрко Ґудзь

Немає коментарів:

Дописати коментар