Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

понеділок, 1 червня 2009 р.

Авторник. Литературная жизнь Москвы. Июнь 2001. Хроника


26.06.2001. Авторник. Закрытие сезона: альманах "Текущие тексты". Вечер открылся выступлением нечастого гостя московской литературной сцены - Андрея Левкина, прочитавшего рассказ "Рай - это красный колышек" [...]. Николай Винник, вернувшийся из поездки по Украине, представил стихи харьковских поэтов Нины Виноградовой и Владимира Старикова и малую прозу Евгения Проворного из Николаева, а также свои переводы молодой украинской поэзии (Дмитрий Лазуткин, Юрко Гудзь, Катерина Калитко). 

Джерело: Вавилон. Литературная жизнь Москвы. Июнь 2001. Хроника // http://www.vavilon.ru/lit/jun01.html

Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)