Хтось може заперечити, що добра книжка потрібна завжди. Це правда. Але я про те, що справжні високохудожні твори у тому хаосі, що досі панує в літературі, ще просто не помічають. Найяскравіший приклад – остання прижиттєва книга одного з кращих прозаїків нашого часу Юрка Гудзя „Замовляння невидимих крил". Ця книга – явище у нашій літературі, а її вперто не помічають, наклад не розходиться, резонанс нульовий...
Та будемо вірити: тому й не помічають, що в таких книг попереду нескінченно довге життя. Прийде час і ця книжка стане раритетом, за нею полюватимуть бібліофіли і всі справжні поціновувачі художнього слова.
Маю стале переконання, що так полюватимуть колись і за прозою Олександра Вільчинського.
Джерело: Творчість Олександра Вільчинського // http://www.ukrlit.vn.ua/article/84.html
або: http://www.tspu.edu.ua/subjects/81/0/
Немає коментарів:
Дописати коментар