Натрапив на цю статтю і згадав, що у Ніли Зборовської є подарований Юрком Ґудзем аудіозапис начитаних поезій із книги "Боротьба з хворим янголом". Свого часу житомирський художник Юрій Камишний, на прохання В.Грабовського фільмував на відео різноманітні житомирські презентації та літзасідання де траплялось бути й Юркові Ґудзю... Такі аудіо- та відеоматеріали мають бути належно зібрані та збережені. Подібний досвід має Юрій Кучерявий, розміщуючи аудіозаписи відомих сучасних авторів на сайті "Дзиґи" (Львів). (Олег Левченко)
ЗВУКОВА КНИГА – НОВІТНЯ ДІЛЯНКА НА КОНКУРЕНТНОМУ ПОЛІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ З РОСІЙСЬКОЮ
Олег ЧИРКОВ, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства
Треба гадати, розвиток української звукової книги як явища стимулюватиме написання й постановку п’єс, спонукатиме українських письменників до творення пристосованих до звукової форми творів (можливо, з’явиться більше «малих форм» та романів, які можна прослухати за 1,5–3 години). На мій погляд, і сучасна українська публіцистика може бути органічно представлена у звуковому варіанті (згадайте, який резонанс викликають публіцистичні радіопередачі В. Яворівського, А. Погрібного), а також написані у популярній формі українознавчі історичні праці. Олександр Хоменко, наприклад, мріє, «щоб хтось з видавців аудіо продукції записав Пашковського, Феодосія Рогового (чудового українського романіста, попередника модерної сільської прози, який би в звуковому варіанті звучав би безприкладно), записав би Юрка Гудзя»[18]
[18] Думки висловлені на круглому столі «Звукова книга – новітнє явище української культури» 16 січня 2008 р. в актовій залі НДІУ.
Немає коментарів:
Дописати коментар