Стронґовський І. Ілля Cтронґовський interviewmailizowanyj [уривок з інтерв’ю]

Ілля СТРОНҐОВСЬКИЙ

ІЛЛЯ СТРОНҐОВСЬКИЙ INTERVIEWMAILIZOWANYJ
(уривок з інтерв’ю)

[…] – Юрко Ґудзь.
– Мав на Укрцентрі дискусію з приводу сакралізації Шевченка, і був опонентом тезі, що Шевченко ґеній і більше нічого про нього сказати вже не можна і не треба. Ґудзь для мене насправді є чимось сакральним. Якщо дуже коротко – це перша людина з-посеред старшого покоління, котра не послала неабищівців куди подалі, а виявила бажання вчити і співпрацювати. Він мав дуже сумбурну біоґрафію, обріс лєґендами, писав вірші й прозу (вигадав навіть таке поняття як сіленціоґрафія: «Вицюкувати двома пальцями на українізованій «москві» свої ісихастичні вірші... Цікаво, що при такому способі друкування оригіналом стає лише другий екземпляр машинопису – на ньому (відсутність копірки обов’язкова) залишаються лише білі знаки, відтиснуті крізь першу сторінку з чорними літерами... Оце і є автентичний і автохтонний «білий-білий» вірш... Не знаю ще, яке означення матимуть ці тексти. В них основними засобами вислову є мовні марґіналії, знаки мовчання – крапки, коми, апострофи, титли, дво- і трикрапки, вертикальні (мої улюблені) двокрапки.. Слова в сілентивних (або ж – сіленціографічних) тихотворіннях відіграють лиш допоміжну роль.. Може, це все так і назвати – сіленціографія?» Юрко Ґудзь, «Обірвані ґудзики»), малював, навіть щось мав у скульптурі та музиці... По-дурному загинув чи був вбитий три роки тому, дуже темна гісторія. Для Неабищо він був і лишається духовним наставником, для мене є – єдиним ґенієм 90-х. Людиною, котра бачила поезію на десятиріччя наперед. Ми ще довго возюкатимемось в бакайчиках, доки зможемо вповні оцінити що він нам дав. Тепер можна звинувачувати мене у встановленні пам’ятників :). […]

Стронґовський І. Ілля Cтронґовський interviewmailizowanyj [уривок з інтерв’ю] // Український інформаційний портал «Точка літературного кипіння» http://www.tochka.org.ua/view.php?uid=&view=text&id=899