Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

неділю, 3 червня 2012 р.

Анна Данюк-Черкашина. На жертовник весни поклав своє серце...

На жертовник весни поклав своє серце...

Він у сорок п'ять років за трагічних і нез'ясованих обставин покинув цей світ. Але у своїй творчості, у пам'яті друзів та рідних поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник та філософ Юрко Ґудзь буде жити.
Удень ушанування світлої пам'яті Юрка актова зала обласної універсальної наукової бібліотеки ряснілалюдьми, серед яких були представники поетичного братства, друзі митця та чимало молоді. Особливими гостями стали учні Немильнянської школи Новоград-Волинського району, в якій свого часу вчився та працював Юрко Ґудзь. Лунали проза, поезія, пісні й теплі спогади про земляка.
За словами голови міжнародного поетичного братства ім. Юрка Ґудзя Марії Рудак, важливо, що пам'ять про Юрка живе, що слово Ґудзя-поета не лишає нікого байдужим.

Анна Данюк-Черкашина.  На жертовник весни поклав своє серце... // Житомирщина, 13 березня 2012. - С.9

Немає коментарів:

Дописати коментар