Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

четвер, 16 квітня 2009 р.

Трокоз Оксана. «Творчістю Юрка Ґудзя треба захоплюватись тихо»


Оксана ТРОКОЗ

«ТВОРЧІСТЮ ЮРКА ГУДЗЯ ТРЕБА ЗАХОПЛЮВАТИСЬ ТИХО»
Вечір пам'яті житомирського письменника Юрка Ґудзя пройшов минулого тижня у Музеї космонавтики.

Тут зібралося багато друзів письменника, його учні та прихильники творчості
- Він був наш. Він швидко згорів і відійшов туди, де не вистачає нас. А на нашій землі не вистачає таких потужних людей слова, яким був Юрко Ґудзь, - розпочав зустріч Анатолій Шевчук, фундатор незалежного Центру мистецтвознавчих та етнографічних досліджень Житомирського Полісся
- Юрко Ґудзь є тією людиною, творчістю якої потрібно захоплюватись тихо. - Зазначив студент ЖДУ ім. Франка, Олександр Трохимчук. - Тут не потрібно якихось гучних слів, переконань, зойків. Одна його творчість є високим мистецтвом, яке і є над переконанням.
На літературному вечорі про Юрка Ґудзя згадувалось не лише, як про письменника, але й як про художника, літературознавця і вчителя: - Ми відшукали лише 20 його картин, продовжив Анатолій Шевчук. - Дві з них зберігалися у нині покійного Ярослава Гончара, чотири - у школі с. Немильня, п'ять картин у Євгена Концевича, а решта у Юркової сестри Раїси. Думаю, що з часом їх зберуть у фонді Літературного музею, або у будь-якому іншому потужному музеї Житомира.

Трокоз О. «Творчістю Юрка Ґудзя треба захоплюватись тихо» // 20 хвилин, 9 квітня 2009. – С.56

Джерело: http://20minut.ua/news/146907.html

gu00

4 квітня у Житомирському музеї космонавтики ім.С.П.Корольова відбувся вечір спогадів про відомого українського письменника Юрка Гудзя. Прозаїк, поет, літературний критик Юрко Гудзь – помітна і непересічна постать у сучасній українській літературі. За своє коротке життя (1956 – 2002) він встиг стати лауреатом міжнародних премій та всеукраїнської премії імені Івана Огієнка. Оригінальна особистість, безмежно віддана творчості (відомий письменник і літературний критик Володимир Даниленко назвав його останнім мандрівним дяком в українській літературі) Юрко Гудзь залишив про себе велику і ще далеко не повністю оцінену спадщину. Його блискучий літературний талант, треба сподіватись, знайде багатьох вдячних читачів.

gu01 Про творчість поета, проблеми, пов’язані з виданням його творів, про саму його неповторну індивідуальність і йшлось на вечорі. Про Юрка Гудзя говорили мистецтвознавець Анатолій Шевчук,

gu02

редактор журналу «Артанія» Алла Маричевська,

gu03

музейний працівник Людмила Журавська,

gu09

поетеса Марія Рудак, студенти Житомирського державного університету ім.І.Франка.

gu06

Звучали фортепіанні твори у виконанні Ірини Павлоцької і її доньки Любові, слухачів зачарував вокал Людмили Покотило.

gu12

Поет Олег Левченко запропонував слухачам уривки з моно вистави, у якій була озвучена поема Ю.Гудзя «Барикади на Хресті».

Джерело: http://blog.cosmosmuseum.info/2009/04/08/ або: http://goo.gl/O3xig




Немає коментарів:

Дописати коментар