Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

суботу, 29 травня 2010 р.

УКР.РАДІО, НОВИНИ для програми «Пам'ять» Світлани Натурної

«Не бійтеся загинути молодими — страшніше прижиттєво померти» - ці слова належать відомому українському літератору, лауреату всеукраїнської премії імені Івана Огієнка та двох міжнародних премій Юрію Ґудзю, який трагічно загинув у неповні 46 років. Днями у Житомирі йому відкрито меморіальну дошку. Про те, що чудовий слід залишив Юрко Ґудзь не лише в літературі, але і в серцях тих, хто працював з ним, засвідчила сама атмосфера під час відкриття меморіальної дошки. Розповідає Надія Петрина.
У Житомирі відкрито меморіальну дошку відомому українському літератору, лауреату всеукраїнської премії імені Івана Огієнка та двох міжнародних премій (поетичного конкурсу в Італії та імені Євгена Бачинського «У свічаді слова» в СІЛА) Юрію Ґудзю.
Розповідає наша кореспондентка Надія Петрина.
(дигітон)
КОР.: Юрко Ґудзь, так його називали у дружньому колі творчі побратими і саме так він підписував свої літературні твори, був також серед кандидатів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2002 році. Але, на превеликий жаль, того року він трагічно загинув у неповних 46 років, залишивши нащадкам свій багатогранний творчий доробок – збірки поезій, публіцистичні статті, прозові твори, художні картини.
За фахом Юрій Ґудзь був учителем історії. Закінчивши Київський педагогічний інститут (нині держуніверситет імені Драгоманова), він вчителював у сільських школах Житомирської і Київської областей, працював науковим співробітником Музею народної архітектури та побуту України.
А в літературі Юрко Ґудзь дебютував у 1986 році в альманасі «Вітрила». У 1990 році під назвою «Postscriptum до мовчання» побачила світ його перша збірка поезій, а згодом — ще дві: «Маленький концерт для самотнього хронопа» та «Боротьба з хворим янголом».
Глибоко філософська поезія Юрка Ґудзя справляє незабутнє враження. Його книга новел і оповідань «Замовляння невидимих крил», за результатами анкетування літературних критиків, яке щорічно проводить журнал «Слово і час», визнана кращою книгою прози 2001 року. Видана вже шанувальниками творчості письменника у тернопільському видавництві «Джура» і презентована у Львові на форумі книговидавців книга Юрка Ґудзя «Барикади на Хресті», до якої увійшли однойменна поема і романи «Не-Ми» та «Ісихія», відзначена незалежним всеукраїнським рейтингом у числі найкращих видань за 2009 рік у жанрі сучасної української прози.
На урочистій церемонії відкриття меморіальної дошки на приміщенні гуртожитку Житомирського автодорожнього технікуму, де деякий час жив літератор, згадували життєвий і творчий шлях Юрія Ґудзя, говорили про значення його творчості, зокрема, головний редактор видавництва «Волинь», краєзнавець, заслужений журналіст України Георгій Мокрицький та мистецтвознавець Анатолій Шевчук.
Інтерв'ю головного редактора видавництва «Волинь», краєзнавця, заслуженого журналіста України Георгія Мокрицького, мистецтвознавця Анатолія Шевчука
КОР.: Спогадами про Юрія Ґудзя ділиться голова Житомирської обласної творчої молодіжної організації «Мистецька гільдія «Неабищо» Тетяна Шабодей. Інтерв'ю голови Житомирської обласної творчої молодіжної організації «Мистецька гільдія «Неабищо» Тетяна Шабодей.
КОР.: А відкрита меморіальна дошка з ініціативи поетичного братства імені Юрка Ґудзя, яке очолює поетеса Марія Рудак.
Інтерв'ю голови поетичного братства імені Юрка Ґудзя, поетеси Марії Рудак: «...в його селі, в його рідній хаті».
КОР.: Багато рукописних матеріалів Юрія Ґудзя нині зберігається у фондах Житомирського обласного літературного музею. Їх вивчення і дослідження, безумовно, відкриє нові грані творчості цієї непересічної особистості і талановитого літератора й митця, якого в мистецьких колах ще називають останнім мандрівним дяком української літератури.
кінець плівки
Петрина (оригінал) Плівку передано по Інтернету 17 березня
Прозвучало 22 березня 2010 року

Немає коментарів:

Дописати коментар