Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

пʼятницю, 11 березня 2011 р.

Юрко Ґудзь – втрачений-здобутий геній

Юрко Ґудзь – втрачений-здобутий геній

22 лютого у Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. О. Ольжича вшанували пам`ять відомого українського письменника, художника, філософа Юрка Ґудзя.

Захід організували житомирський поет, дослідник творчості Юрка Ґудзя Олег Левченко і філолог-літературознавець Марія Рудак. Присутніми були друзі, соратники письменника, колеги, які приїхали з багатьох міст України, а також шанувальники творчості, студенти ЖДУ ім. І. Франка та учні Озерненської гімназії.

Спогади про веселу вдачу Юрка Ґудзя, декламування його творів і виконання пісень супроводжувалися показом архівних фото родини письменника. Однокурсник Юрка Ґудзя, доктор історичних наук із Києва Володимир Студзинський каже: «Коли Юрко помер, Україна одночасно втратила і здобула генія. Є люди, які пішли, і ми думаємо, що ніколи більше їх не побачимо. А Юрко начебто десь вийшов і от-от повернеться. Він серед нас».

У 2011 році за сприяння друзів у світ має вийти передсмертний твір Юрка Ґудзя – поема «Барикади на Хресті». «За два тижні до того, як він відійшов у потойбіччя, ми мали розмову, – розповідає Анатолій Шевчук, засновник фестивалю-конкурсу молодих поетів Житомирщини «Клекотень осені», фундатор незалежного Центру мистецтвознавчих та етнографічних досліджень Житомирщини. – Юрко вийняв машинопис своєї поеми і каже: „Пане Анатолію, перечитайте мою поему, бо кияни читали і сказали, що в ній дуже багато крові”. Після його смерті я дав собі обітницю, що твір, який востаннє тримав у руках Юрко, має дійти до нас. Я опікуюсь цим мистецьким проектом. Микола Соболівський – потужний графік на перехресті тисячоліть – завершив ілюстрації. Письменник і літератор Андрій Савенець, який живе у Польщі, переклав «Барикади» англійською мовою. Отож, це буде альбом українською і англійською мовами з ілюстраціями Соболівського і післямовою Савенця. Думаю, у нас все вдасться.»


Джерело: Юрко Ґудзь – втрачений-здобутий геній // http://soyuztv.zhitomir.org/index.php?op=news&id=195

Немає коментарів:

Дописати коментар