Віктор Радчук. "Замовляння невидимих крил"

Віктор РАДЧУК

«ЗАМОВЛЯННЯ НЕВИДИМИХ КРИЛ»

«Ніхто не відає, що то є жити, ніхто не знає, що то є бути, як його вижити...»
Ю.Ґудзь

Тему роковин смерті Юрка Ґудзя не дуже хотілося б ви-носити на шпальти газет. Над-то інтимним, делікатним, витончено фантастичним і болю-чим було Юркове сприймання, переживання, творіння. Усі плани його літературних мар-шрутів і посягань дивовижно чисті і світлі, аби згадувати про них поряд з нашими буденностями, мерзенностями, сіротою та убогістю сьогодення.
Про мертвих або не гово-рять нічого, або говорять прав-ду, так, здається, заведено у статетичних і поважних англійців. Про Юрка зараз го-ворити багато не хочеться. Хочеться згадати і... помовчати. Користуючись ним же знайде-ним імперативом, що «поміж усіх слів невимовним зали-шається ціле життя». Життя Юрія Ґудзя пролягло через звивисті, навіть чудернацько незбагненні шляхи, на яких розум і душу літератора охре-стили дивовижні траєкторії творіння, переживання, болю, співучасті. Відчуваючи певну катаст-рофічність, розладнаність дисгармо-нією часу-епохи, Юрко напрочуд реалістично, але одночасно пропускаючи світовідчуття через своє серце, а від нього – через душі і серця своїх героїв, сусідів, родичів, земляків, мабуть таки зумів збагнути, з’ясувати, прожити щось таке, чого не змогли зробити більшість з нас, хто жив з ним ніби поруч, але він був у іншому вимірі. Доля і Всевишній визначила хлопчи-ну з вічномолодим філософським ім’ям (Юрко) для торування шляху, який чомусь не змогли пройти інші люди: його предки, сучасники, нащадки.Той шлях був світлим, могутнім і величним. Порухи його душі, болі його серця, крила його творчого пориву і надриву створили небачені для бага-тьох виміри та конструкції сутності буття. Творець, по достоїнству оцінив-ши величність Юркових устремлінь, пошуків і мандрів, чомусь не дозволив дивовижному талантові блукати зем-ними манівцями. Відтак, Юрко Ґудзь поринув у вічність. Залишивши тут, у суєті буднів, безліч загадок, починань, дивовижних та магічних роздумів, міркувань та висновків.
Смерть неординарної людини зав-жди є каталізатором пам’яті про неї. Так само сталося з долею Юрка. За життя здавалося, що ось він, є і ще довго буде. Від його таланту чекали нових злетів, поринань, звершень. Коли його не стало, особливої ваги і значимості набрало все те, що літе-ратор, поет і художник встиг зробити. Нам варто не раз і не два повернути-ся до Юркових книг, новел, малюнків, поезій, оповідань. Потужний роман «Не-Ми», надрукований у 1998 році в журналі «Кур’єр Кривбасу», читатимуть не одне покоління дослідників, аби збагнути величну драму, в якій жив Юрко Ґудзь зі своїми героями. До ши-рокого загалу ще не дійшли «Замов-лення невидимих крил» – остання збірка виданих прижиттєво Ґудзевих новел та оповідань. Можливо поба-чить світ і кіносценарій, який Юрко підготував (чи готував) у 2000-2001 рр. для участі у конкурсі «Коронація слова». Чекають дослідників та упо-рядників кілька мішків рукописів Ю.Ґудзя – автор, переїхавши за кілька днів до своєї смерті до чергового помешкання, так до них і не по-вернувся, не розпакував, не встиг…
21 лютого Юрка Ґудзя поми-нали друзі, знайомі, прихильни-ки його таланту і творчості. У Житомирському краєзнавчому музеї відбувся вечір пам’яті письменника. У виконанні аспі-рантки педуніверситету Тетяни Павлінчук пролунав «Postscriptum до мовчання» – моноспектакль за творами Ю.Ґудзя. Друзі та учні Ю.Ґудзя (Юрко був і шкільним вчителем, але значну увагу приділяв жи-томирській творчій молоді) створили сайт в Interneti, при-свячений творчості неординар-ного митця.
А сам Юрко гуляє по світах. Тепер вже зовсім вільний від усіляких земних умовностей, яким завжди приділяв якнай-менше уваги. З нами тепер він спілкується через свої твори, які ще довго спонукатимуть кожного, хто до них доторкнеть-ся, замислиться над метамор-фозами навколишнього світу.

Радчук В. «Замовляння невидимих крил» // Панорама, №7, 27 лютого 2003. – С.2