Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

неділю, 1 лютого 2009 р.

Юрій Гудзь (слова), Вікторія Дем (музика)


ПІСНІ НА СЛОВА ЮРКА ҐУДЗЯ

СПІВАНКА
Слова Юрія ҐУДЗЯ
Музика Вікторії ДЕМ

Ой біля, ой біля
кленового ґанку
Забули, забули
дівочу співанку.
Усі розійшлися -
ні слуху, ні духу:
І ті, що співали,
і той, що їх слухав.
Усі розійшлися...
Ніхто не почує,
Як тиха співанка
під ґанком сумує.
Вже вечір надибав
спочинок у мальвах,
Самотня садиба
у зоряних сальвах.
Вже літо згоріло,
відпахло чар-зілля,
Шумлять, догравають
осінні весілля.
А той, хто їх слуха,
сидить біля ґанку -
Ніяк не згадає
забуту співанку.
Ой біля, ой біля
кленового ґанку
Забули, забули
дівочу співанку...

Ґудзь Ю., Дем В. Співанка [солоспів] // Бібліотека «Мистецької ґільдії «Nеабищо»«, 2006

Немає коментарів:

Дописати коментар