Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

неділю, 1 лютого 2009 р.

Марія Рудак. Вірші присвячені Ю.Ґудзю

Марія РУДАК

**
Безсоння...
Десь поруч істина
блукає.
_______
___________
_______

Вогонь свічі
притягує
мій погляд.
Живий вогонь
нагадує
про тебе...
_______
___________
_______

Можливо, що для когось
ти помер, але щоразу,
вже п’ять років поспіль,
вертає пам’ять, наче той
конверт, що не знаходить
адресата й досі.
30.06.2007р.


Ю. Ґудзю 1.07.2007р.

Хтось по тобі заплаче,
як згадає,
Комусь так сумно й холодно
без тебе.

А син і брат найважче
відвикають,
Бо в них найбільша у тобі
потреба.

Душа твоя з докором
і до нині
По вулицях Житомира
блукає...

Життя, що вирувало
до загину,
тебе у забуття –
не відпускає.

Сьогодні розверзлися небеса.
Холодна, мокра сутінь –
наче зрада.

Самотньо, сумно,
зболена душа
звільняється від комплексу –
«дружина»
й неначе камінь
зкинувся із пліч.

Кохання, звісно, то
велика річ,
але навіщо ніж
встромляти в спину?

Немає коментарів:

Дописати коментар