Моє фото
Юрій Петрович Ґудзь (1.VII.1956 – 20.II.2002) – поет, прозаїк, драматург, есеїст, публіцист, художник, філософ. Народився в с. Немильня Новоград-Волинського району на Житомирщині, помер у повних сорок п’ять років за трагічних і нез’ясованих обставин у Житомирі. Літературні псевдоніми Юрій Тетянич, Хома Брут, Хома (Іван) Брус. Член НСПУ (Житомир, 1991) та АУП (Київ). Багато подорожував, вів аскетичний спосіб життя, сповідував філософію летризму, макото, ісихазму. Засновник «Української Реконкісти». Автор поетичних книжок «Postscriptum до мовчання» (Торонто: Бескид, 1990), «Маленький концерт для самотнього хронопа» (Київ: Молодь, 1991), «Боротьба з хворим янголом» (Київ: Голос громадянина, 1997), романів «Не-Ми» та «Ісихія» (Кур’єр Кривбасу, 1998. – N6, 7, 2000. – N8,12; 2001. – N6.), книг прози «Замовляння невидимих крил» (Тернопіль: Джура, 2001), «Барикади на Хресті» (Тернопіль: Джура, 2009), «Набережна під скелями» (Житомир: Рута, 2012), «Barykady na Krzyżu» (Lublin, Warsztaty Kultury w Lublinie, 2014). Про автора: Невимовне. Життя і творчість Юрка Ґудзя: рецензії, статті, спогади, поезії, листи (Житомир: Братство Юрка Ґудзя, 2012).

неділю, 25 січня 2009 р.

Хома Брус. "Логомахія"

Хома БРУС

«Логомахія»

Поезія Юрка Ґудзя (або як він сам називає її – сіленціографія) – це тексти-тихотворіння, де поряд зі словом не меншу роль відіграють паузи між словами, зони мовчання в самому слові, його ритмопорухи, організовані в певний хронотоп (часопростір), в якому засобом вислову стають знаки мовчання, мовні маргіналії; крапки, коми, апострофи, титли, дво- і трикрапки ets..
При відтворенні сілеціографічних текстів за допомогою друкарської машинки оригіналом стає лише другий екземпляр машинопису – на ньому (відсутність копірки обов’язкова) залишаються одні білі знаки, відтиснуті крізь першу сторінку з чорними знаками. Тут: кожен жест, кожен порух, кожен дотик на поверхні письма залишає свій слід-ідентифікат, відповідно до реально здійсненого (невидимого) в часопросторі друкованої сторінки зусилля...
Сілентивна поезія як різновид сучасного трансававґарду спирається на досвід атональної музики, на окремі звершення православного ісихазму – аскези мовчальництва, безмовного внутрішнього промовляння, всіх їхніх спроб хоча б наблизитись до невимовного...
Брус Хома. Післямова // У кн.: Ґудзь Ю. Боротьба з хворим янголом. – К.: Голос громадянина, 1997. – 77 с. – Бібліотечка сучасної української поезії

Немає коментарів:

Дописати коментар